Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
У червні на саміті НАТО в Мадриді було затверджено нову Стратегічну концепцію Альянсу. Там було позначено основні напрями майбутнього розвитку організації. Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою 30 вересня. Про те, куди далі буде рухатися Північноатлантичний альянс, місце і роль України для нього та світову безпеку, журналіст АрміяInform ексклюзивно поспілкувався з головою Офісу планування політики при генеральному секретарю НАТО Бенедеттою Берті.
− Яка нинішня роль України для НАТО, враховуючи нещодавню подачу Україною заявки на вступ до Альянсу за прискореною процедурою?
− Коли ми говоримо про Україну, то варто почати з ухваленої на саміті глав держав у Мадриді у червні Стратегічної концепції НАТО. Там було підтверджено важливість сильної та незалежної України для євроатлантичної безпеки.
У документі також НАТО визнало, що безпека країн, які прагнуть приєднатися до Альянсу, включно з Україною, − тісно пов’язана з нашою власною безпекою.
Дуже важливо розуміти, що відбувається в Україні. Це одна з багатьох причин підтримувати право України на самооборону. Існує також дуже важливий вплив (російсько-української війни. — Ред.) на мир і стабільність у євроатлантичному регіоні, на європейський безпековий порядок і, ширше, на заснований на правилах міжнародний порядок. Для НАТО останнє є важливим.
Ми живемо у світі суверенітету, територіальної цілісності, права кожної країни обирати власні союзи, вільно проводити зовнішню політику — це основні права. Оскільки вони порушуються в Україні через дії росії, то це загрожує міжнародному світопорядку, а також приносить глибоку нестабільність у євроатлантичний простір.
Це викликає велику стурбованість НАТО. І саме це є причиною рішучої підтримки союзників права України на самооборону, із закликом рф припинити цю жахливу війну. Надання союзниками Альянсу необхідної допомоги українським захисникам продовжиться.
У питанні про членство України в НАТО є декілька речей. Генсек НАТО Єнс Столтенберг розмовляв із президентом Володимиром Зеленським буквально кілька днів тому. Вони обговорювали багато речей, зокрема прагнення України до членства.
Позиція Альянсу полягає в тому, що кожна демократична країна в Європі має право подати заявку на членство в НАТО. Союзники по Альянсу дуже поважають це право. У Стратегічній концепції чітко написано, що двері НАТО залишаються відкритими.
Упродовж минулих кількох місяців ми спостерігали процес вступу Фінляндії та Швеції до Альянсу. Це не просто слова, а зобов’язання дотримуватися політики відкритих дверей. У Мадриді всі члени НАТО заявили, що вони підтримують право України обирати власний шлях, а також вирішувати, до якого типу організації безпеки вона хоче долучитися.
Нині ми підтримуємо Україну в цій жорстокій війні, щоб вона могла захистити себе, щоб вона могла перемогти цього агресора (рф. — Ред.).
У довгостроковій перспективі, звичайно, двері НАТО залишаються відкритими, але рішення про членство ухвалюється консенсусом усіх 30 членів Альянсу.
− Що змінилося в політиці НАТО щодо України після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого?
− Україна вже багато років є цінним партнером НАТО. Крім того, міжнародне співтовариство та союзники по Альянсу чітко відреагували на неспровоковану агресивну війну росії в лютому.
Відтоді ми наголошували, що одним із наших пріоритетів залишається бути сильними та єдиними в засудженні безрозсудної агресивної війни росії. Подібно до того, як члени Альянсу продовжують засуджувати незаконну анексію Криму в 2014 році.
Відтоді НАТО і союзники по Альянсу засуджували неодноразові порушення росією міжнародного права та її поведінку. Нещодавно Альянс відкинув фіктивні «референдуми» та незаконні анексії рф.
Це все також підтверджується рішучою підтримкою України та постійною підтримкою санкцій проти рф, які перешкоджають путіну вести цю війну. Крім того, дуже важливо, що члени Альянсу продовжують наголошувати на ключовому пріоритеті підтримки України.
Генеральний секретар Альянсу дуже чітко зазначив, що найважливіше підтримувати Україну у військовому плані стільки, скільки їй потрібно. Союзники обрали таку позицію в лютому і це триває нині.
Упродовж останніх тижнів ми бачили мужність, майстерність, рішучість Збройних Сил України. У контрнаступі ми побачили значні успіхи українських військових. І ми пересвідчилися, як зовнішня підтримка сприяє і допомагає їм захистити Україну.
Звичайно, що члени НАТО беруть на себе лідерство у підтримці України щодо військової допомоги, де сама Організація Північноатлантичного договору вже залучена до надання нелетальної допомоги. Це стосується всього Комплексного пакету допомоги з останнього саміту в червні.
На нещодавній зустрічі міністрів оборони країн НАТО було ухвалено рішення щодо додаткової допомоги:
· паливо;
· системи мобільного супутникового зв’язку;
· обладнання для протидії хімічним, біологічним, радіаційним, ядерним загрозам;
· карети швидкої допомоги;
· портативні системи боротьби з дронами.
Отже, було надано різноманітне базове нелетальне оборонне обладнання. Також є дуже важлива дискусія про те, як продовжувати підтримувати Україну в переході української армії від радянської зброї до зброї НАТО.
− Які пріоритетні аспекти співпраці НАТО з Україною?
− Як я вже згадувала раніше, партнерство між НАТО та Україною є тривалим і сягає корінням у 1990-ті роки. Є два основні елементи партнерства з Україною: політичний діалог і практична співпраця.
З 1997 року відбуваються політичні консультації через комісію Україна − НАТО. Були регулярні дискусії з питань, що стосуються прикордонної безпеки, відбувалися політичні візити на високому рівні.
Триває процес політичної взаємодії між НАТО як Альянсом. Україна також брала участь у місіях і операціях НАТО від Косова до Афганістану.
Важливо підкреслити, що практична співпраця зросла з 2014 року. Відтоді, а саме з 2014 року по лютий 2022 року, було проведено багато заходів із самооборони, протидії гібридним загрозам, стійкості, цивільної готовності, протидії саморобним вибуховим пристроям.
І, звісно, я вважаю, що ці зусилля були дуже важливими для зміцнення нашого партнерства та нинішньої підготовки Збройних Сил України.
У ці дні та місяці ми дуже чітко бачимо, наскільки ЗСУ мають високу спроможність захистити країну від агресії.
− Як нове розуміння безпеки з точки зору гібридних загроз і кліматичних наслідків, а також речей, зазначених у Стратегічній концепції, може посилити співпрацю між НАТО та Україною?
− Стратегічна концепція 2022 року, погоджена союзниками, визначає напрямок адаптації НАТО в епоху посилення стратегічної конкуренції. Це означає, що в нас є конкуренти та вороги, які кидають виклик нам та нашій безпеці різними засобами — від військових до економічних, політичних та технологічних.
Стратегічна концепція чітко дає зрозуміти, що протидія гібридним загрозам стає ще важливішою.
У першу чергу НАТО бачить своє майбутнє у захисті й ядерному стримуванні, включаючи протидію гібридним загрозам. По-друге, Стратегічна концепція говорить про важливість стійкості або про те, як ми захищаємо нашу інфраструктуру та суспільства.
Другим елементом є, звичайно, зміни клімату. Знову ж таки, Концепція чітко визначає, що зміни клімату є визначальним викликом нашого часу. Не дивно, що НАТО ухвалило дуже надійний план і стратегію щодо того, як адаптувати нашу армію, і як ми можемо покращити нашу ситуаційну обізнаність. Власне, і як співпрацювати з іншими партнерами, зокрема, щодо змін клімату та безпеки.
Тому я вважаю, що є великі можливості для партнерів, зокрема для України. Ми всі стикаємося з тим самим викликом: що робити з впливом змін клімату на наші країни та власну здатність захищатися. Отже, завдання полягає в тому, щоб адаптувати до цього наші збройні сили.
− Україна є державою Чорноморського регіону. Як НАТО бачить подальший стратегічний розвиток безпеки в Чорноморському регіоні?
− Стратегічна концепція НАТО визнає, що Чорноморський регіон, разом із Західними Балканами, є регіоном стратегічної важливості для Альянсу. Конкретно це означає те, що розвиток безпеки в Чорноморському регіоні впливає на ширшу архітектуру безпеки в Європі та на євроатлантичний мир і стабільність.
У документі також йдеться про продовження підтримки євроатлантичних прагнень зацікавлених країн регіону. У політико-стратегічному аспекті Чорноморський регіон впливає на Альянс у морській сфері. Морська безпека є ключем до спроможності стримування та захисту.
І це потрібно НАТО, щоб мати можливість протистояти всім загрозам, а конкретно зберегти свободу судноплавства та захистити морські торговельні шляхи. Усі ці елементи також актуальні з точки зору ширшого підходу НАТО до євроатлантичної безпеки.
Фото TED, NATO
Benedetta Berti: what is NATO’s strategy regarding Ukraine and world security
In June, the new Strategic Concept of the Alliance was approved at the NATO summit in Madrid. The main directions of the future development of the Organization were marked there. Ukraine submitted an application to join NATO under the accelerated procedure on September 30. About the future of North Atlantic Treaty Organization, the place and role of Ukraine for it, and global security, the ArmyInform journalist had an exclusive conversation with the head of Policy Planning Office of the Secretary General, NATO Benedetta Berti.
— What is the current role of Ukraine for NATO taken into account Ukraine’s recent submission of application to join the Alliance under the accelerated procedure?
— When we think about Ukraine it’s a good place to start with the recently adopted NATO Strategic Concept at the Madrid Summit in June. There is a very strong reaffirmation of the importance of strong, independent Ukraine for EuroAtlantic security.
It also says that NATO recognizes that the security of countries aspiring to join NATO — of course, including Ukraine — is very much intertwined with our own security.
I am saying this because I think it’s very important to understand what is happening in Ukraine. This is one of many reasons to support Ukraine’s right to self-defense. There’s also a very important impact on EuroAtlantic peace and stability, on the European security order and more broadly on a rules-based international order. For NATO the latter is important.
We’re living in a world of sovereignty, territorial integrity, the right of each and every country to choose their own alliances, freely conducted foreign policy — these are central rights. The latest one has been violated in Ukraine because of Russia’s actions. This is something that (Russia-Ukraine war — Ed.) threatens rules-based international order and also brings deep instability in the EuroAtlantic space. That is a great concern of NATO. That’s one of the reasons why the allies so strongly support Ukraine’s right to self-defense in calling the Russian Federation to stop this horrific war. And continue to support the Ukrainian defenders with necessary aid.
On the question of membership there are a couple of things. As you know very well, the Secretary General spoke to President Zelensky just a few days ago. They’ve discussed many things including Ukraine’s membership aspirations.
The message remains absolutely clear that every democracy in Europe has the right to apply for NATO membership. NATO Allies do respect that right very much. In the Strategic Concept was written very clearly that NATO’s door remains open.
We have seen during the last few months this process of NATO accession of Finland and Sweden. These are not just words but a commitment to keep an open-door policy. In Madrid all Allies have said that they support Ukraine’s right to choose its own path and also decide what type of security arrangement it wants.
As of now we are supporting Ukraine amidst this brutal war to ensure that it can defend itself, that it can prevail against this aggressor.
In the longer term, of course, the door remains open, but the decisions of memberships are taken by consensus, by all 30 Allies.
— What has changed in NATO policy towards Ukraine after the full-scale Russian invasion on February 24?
— Ukraine has been a long-standing valued partner of NATO for many years. Also there’s also been a response by the international community, NATO and NATO Allies specifically after Russia started this unprovoked war of aggression in February.
Since then we have stressed that one of our priorities has been to remain strong and united in condemning Russia’s reckless war of aggression. Just like Allies continue to condemn the illegal annexation of Crimea in 2014. Since then, I think politically very clear stands from where NATO and NATO Allies are standing with Ukraine, condemning Russia’s repeated violations of international law and their behavior. More recently Alliance rejected the sham referendums and illegal annexations of Russia.
This is also backed by strongly supporting of Ukraine and continuing support of sanctions Putin’s ability to wage this war is hindered. On top of that, it’s really very important that Allies have continued to stress the key priority of supporting Ukraine.
The Secretary General of NATO has mentioned very clearly that it is most important to support Ukraine militarily for as long as it needs. Allies positioned this way in February and are continuing right now.
We have seen over the last weeks the courage, the skill, the determination of the Armed Forces of Ukraine. We saw significant gains on the ground in the counteroffensive. And we have seen how external support contributes and helps in these efforts to defend Ukraine.
Very practically you have seen, of course, that NATO Allies are taking the lead in support of Ukraine to military assistance, where North Atlantic Treaty Organization has already been involved in providing non-lethal assistance. This is throughout the Comprehensive Assistance Package since the last summit in June.
The focus has been on fuel, medical supplies. The additional decisions were made on the latest Defense Ministerial to step up with providing Ukraine more:
· fuel,
· mobile satellite communications systems,
· equipment to counter CBRN threats,
· ambulances,
· portable anti-drone systems.
So, there is a variety of basic non-lethal defense equipment that has been provided. There is also a very important discussion of how to continue to support Ukraine and its Army in transfer from Soviet legacy equipment to NATO equipment.
— What are prior aspects of NATO cooperation with Ukraine?
— As I mentioned before, the partnership between NATO and Ukraine is a long-standing one and goes back to the 1990s. So, it’s a long-standing, very valuable partnership. Since 1997 there has been a political consultations through the NATO-Ukraine commission. There were regular discussions on issues that affect the border security, there were high-level political visits.
There is a process of political engagement between NATO as the Alliance. Ukraine has been also a contributor into NATO missions and operations from Kosovo to Afghanistan.
There are 2 main elements of partnership with Ukraine: the political dialogue and practical cooperation.
The important thing to stress is that practical cooperation has increased since 2014. Since then, between 2014 and February 2022 there’s been a lot of activities from self-defense to counter the hybrid threats, from resilience to civil preparedness, countering IED’s (improvised explosive devices — Ed.).
And, of course, I think those efforts were very important to strengthen our partnership and to provide significant contributions to the ongoing efforts by Ukraine to train its Armed Forces.
These days and months we see very clearly how the Armed Forces of Ukraine are highly capable to defend the country against (Russian — Ed.) aggression.
— How a new understanding of security in terms of hybrid threats and climate implications as well as things specified in the Strategic Concept could enhance NATO-Ukraine cooperation?
— The 2022 Strategic Concept the Allies agreed sets the direction for NATO adaptation in the age of increased strategic competition.
That means of course that we have competitors and versaries, who challenge us and our security using different means — from the military to economic, political and technological.
The Strategic Concept makes it clear that a concept of countering hybrid threats becomes even more important.
The future of NATO means first of all defense and deterrence including countering hybrid threats. Secondly, in the Strategic Concept was emphasized about the importance of resilience or how we protect our infrastructure and societies.
The second element is of course climate change. Again, the Concept makes it clear that climate change is a defining challenge of our time. It is not surprising that NATO has adopted a very robust actual plan and strategy on how to adapt our military, and how we can increase our situational awareness. Also how to cooperate with other partners in part on climate change and security.
So, I believe that there is a big opportunity for partners, including Ukraine. We are all facing the same challenge: what to do with the impact of climate change on our own countries and our own abilities to do our defense. So, the challenge is to adapt our Armed Forces to it.
— Ukraine is a country in the Black Sea region. How does NATO see the further strategic development of security in the Black Sea region?
— The Strategic Concept recognizes that the Black Sea region is a region of strategic importance for the Alliance together with the Western Balkans. What does it mean concretely is that the security developments in the Black Sea region have an impact on the broader security architecture in Europe and on the EuroAtlantic peace and stability.
The Strategic Concept also mentions the continuing to support the EuroAtlantic aspirations of interested countries in the region. It also further recognizes that politically strategically Black Sea region also affect the Alliance in maritime domain. Maritime security is a key to the ability of deterrence and defense.
And NATO needs it to be able to counter all threats and to preserve the freedom of navigation and to secure the maritime trade routes. All these elements are also relevant in terms of thinking of NATO’s broader approach to EuroAtlantic security.
Photo credit: TED, NATO
Єгор Брайлян
