Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
До турніру долучилися майже десять команд, які представляли окремі підрозділи. Почалися змагання з хвилини мовчання. Так учасники вшанували пам’ять загиблих воїнів.
— Бути в гарній фізичній формі — це одна зі складових успішного виконання бойового завдання, — розповів офіцер служби зв’язків з громадськістю бригади тактичної авіації старший лейтенант Роман Ющак. — Робота в авіаторів важка і фізично, і емоційно. У спеку й холод, вдень і вночі, під пронизливим аеродромним вітром вони обслуговують і підіймають у небо бойові літаки для захисту рідної землі. Треба бути сильним і витривалим, аби встановити на літак різне обладнання і озброєння, що важить десятки кілограмів. І також треба бути сильним і витривалим, аби управляти бойовою машиною в небі в умовах перевантажень та психоемоційного напруження. Тож своїй фізичній формі авіатори завжди приділяють увагу.
Програма змагання налічувала різні комплекси вправ із кросфіту: підйом штанги до грудей, поштовхи, ривки, стрибки та інші вправи з цього виду спорту.
— Наші військовослужбовці продемонстрували силу, витривалість та волю до перемоги, — зазначив начальник фізичної підготовки і спорту бригади майор Василь Ткачук. — Вправи виконувалися військовими максимально інтенсивно, в режимі «нон-стоп» із перервами лише на кілька хвилин. Однак жоден із учасників не зійшов з дистанції.
Після проведення змагань відбулося визначення найсильніших і найбільш витривалих спортсменів. Найкращими виявилися авіаційні інженери — перемогу здобула команда авіаційної ТЕЧ.
