Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Російське військове вторгнення в Україну розпочалося 20 лютого 2014 року. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь були тимчасово окуповані й в односторонньому порядку незаконно включені до складу російської федерації 18 березня того ж року.
Від початку березня російські диверсанти намагалися розхитати ситуацію в інших областях України. Проросійські мітинги відбувалися в Донецьку, Луганську, Харкові, Одесі, Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі.
На початку квітня сепаратисти та російські військові без знаків розрізнення, захопивши адміністративні будівлі в Донецькій та Луганській областях, сформували терористичні квазідержавні утворення, які задекларували намір збройним шляхом встановити контроль над частиною суверенної території України. Згідно з рішенням Ради національної безпеки та оборони від 12 квітня було розпочато широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України.
12 червня на тимчасово окуповані території почалося постачання важкої бронетехніки з рф, незабаром російські регулярні війська відкрито вступили у війну, завдаючи ударів зі своєї території та провівши вторгнення кількох батальйонних тактичних груп. Водночас проти України були застосовані різноманітні методи гібридної війни, з метою дестабілізувати країну зсередини.
Після боїв за Іловайськ у вересні 2014 року було укладене Мінське перемир’я в рамках контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ. Проте бої тривали й надалі, як і спроби політичного врегулювання в різних форматах. За 8 років протистояння на сході України загинуло близько 4500 українських воїнів та майже 4000 цивільних.
Символами незламності та бойового духу нашого війська стали визволення Маріуполя, Слов’янська й Краматорська, рейд 95-ї бригади в тил противника, бої за Савур-Могилу, Луганський та Донецький аеропорти, за район шахти «Бутівка», Дебальцівська операція й інші звитяги.
У боях на сході країни, про які вже написані книги та зняті кінофільми, Збройні Сили України гартувалися в протистоянні агресору, який називав себе «другою армією світу».
21 лютого 2022 року указом владіміра путіна визнано терористичні квазідержави «днр» та «лнр» як незалежні, а 24 лютого росія карколомно розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, плануючи захопити країну за кілька днів.
Але завдяки героїчній обороні всього українського народу, Збройним Силам України та міжнародній військовій допомозі, зазнавши нищівних втрат, які в кілька разів перевищують втрати радянської армії за 10 років війни в Афганістані, росія не досягла жодної зі своїх цілей.
До 8 квітня ЗСУ повністю звільнили Київщину, Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину. На початку вересня в результаті контрнаступу звільнено Харківщину та розпочато рух до повної деокупації України, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей і Автономної Республіки Крим. Віримо, що Україна обов’язково переможе і поставить крапку в багатовіковому протистоянні зі своїм заклятим сусідом! Слава Україні!
