Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
«…Через дві години трапилося нове лихо. Прийшов чоловік із важким мішком.
— Роги хто прийматиме? — спитав він, звалюючи поклажу на підлогу. Великий комбінатор зі страхом подивився на відвідувача та його добро. Це були маленькі криві брудні роги, і Остап дивився на них з огидою.
— А товар добрий? — обережно спитав начальник відділення.
— Та ти подивися, ріжки які! — гарячкував чоловік, підносячи жовтий ріг до носа великого комбінатора. — Ріжки перший сорт. Відповідно до кондицій.
Кондиційний товар довелося придбати. Чоловік довго потім пив чай з Паніковським і розповідав про сільське життя, викликаючи в Остапа суттєве роздратування людини, яка даремно втратила п’ятнадцять рублів».
(І. Ільф та Є. Петров «Золоте теля» (1931рік)
Якби Остап Бендер жив у наші часи, він, без сумніву, долучився б до організації мобілізаційної кампанії на росії: яке поле для діяльності! Утім, справа пройдисвіта і шахрая Бендера, який організував фіктивне підприємство — «контору із заготівлі рогів і копит», живе та процвітає в путінській недоімперії. Різниця лише в тому, що на державному рівні з елементами шахрайства організовано кампанію із заготівлі гарматного м’яса для ведення загарбницької війни.
За іронією долі, до кампанії долучилася така собі курганська контора «Роги та копита», яка оголосила про «нечувану» та «благодійну» акцію. Протягом місяця — з 6 жовтня по 13 листопада — мобілізовані можуть прийти до будь-якої з філій контори, пред’явити повістку та отримати кілограм копченого сала «в дорогу» до… пекла в Україні.
Заступник директора мережі м’ясних центрів Василь Кічигін не без блюзнірства розповів одному інформаційному порталу, що ця акція використовується не як реклама, а як допомога для мобілізованих.
«Допомагаємо чим можемо, — зазначив м’ясник. — За останні дні осіб 15–20 прийшли, і всім дали по кілограму сала. Приходьте, сала вистачить на всіх».
Проте ідею послідовників Бендера не всі сприйняли позитивно.
Наведемо кілька відгуків на акцію, яку ми назвемо «На смерть з кілограмом сала»: «А чорний пакет дадуть?», «Маркетологу віддайте той кілограм сала та повістку — і на фронт!», «Вони готові продати і рідну матір, головне, щоб 200 відсотків прибутку ця оборудка показала». Утім, таких висловлювань обмаль.
АрміяInform вже розповідала про купівлю мобіків у Туві на одного барана, а на Сахаліні і Курилах на 5 кілограмів риби. Але й це ще не все. У Бурятії потенційне гарматне м’ясо ловлять на кубометри дров, а в Сиктивкарі цирульні безкоштовно стрижуть тих, хто має повістку. Хоча є й протилежні «акції» — у деяких регіонах пообіцяли «уклоністов» стригти під «нуль».
У москві своя «акція» — через нестачу сала, риби й дров там купують мобіків за 50 тисяч дерев’яних.
І наостанок: на сьогодні на росії під час мобкампанії загинуло 20 мобілізованих із 10 регіонів оркостану. З них вісім померли через проблеми зі здоров’ям. Як мінімум троє мобілізованих наклали на себе руки, один загинув через внутрішні кровотечі після бійки на території гарнізону, іншого зарізали в таборі через крики на підтримку України. Серед причин смертей також передозування наркотиками та нещасний випадок (випав із вікна). Про причини загибелі інших мобілізованих невідомо.
Найбільша кількість померлих (п’ять осіб) — у Свердловській області. Четверо загинули в Єланському гарнізоні, а п’ятий помер від передозування в іншому навчальному центрі регіону.
