Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Це напевно той єдиний випадок, коли наш візаві дуже стисло розповідає про себе. А от про тих, хто його надихає бути захисником та про свою майбутню професію — говорив натхненно і з запалом. Вихованець Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут Євген Іванов — першокурсник. Хлопець народився на Рівненщині і в 13 років обрав для себе шлях військового. Після закінчення ліцею хлопчина прагне стати воїном Державної прикордонної служби України. А якщо конкретніше — фахівцем-кінологом.
— Дома в мене є німецька вівчарка Джеррі, якого я сам тренував та навчав команд за методиками провідних кінологічних шкіл. Це дуже врівноважений і розумний пес, який навіть без озвучування команди, просто із жесту чи погляду, розуміє, що від нього вимагається. Хочу в майбутньому займатися цією роботою професійно. Адже службові собаки — це фактично жива зброя. Розумна, сильна, гарна, — каже хлопець.
Євген — звичайний підліток, якому не бракує типових хлопчачих уподобань. Зокрема, юнак любить футбол. Щоправда, нині важко зіграти матч у складі улюбленої команди. А саме — зі старшим братом, який навчається на одному з факультетів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
− Брат для мене справжній приклад того, яким має бути захисник. Він сильний, мотивований. І, здається, нема таких викликів, які б він не прийняв. Сумую за ним, хоч і вчимося в одному місті. Якби мені зараз запропонували на вибір: піти у звільнення чи дві години покопати м’яча із братом, то без вагань обрав би друге. Мій брат — мій Герой! — зазначає Євген.
Але старший брат Євгена —не єдиний захисник України в їхній родині. На східних теренах б’є ворога батько хлопця — механік-водій танка в одному з підрозділів українського війська.
− Мій батько механік-водій. Я пишаюся його вибором, адже він зі своїми побратимами боронить український народ та наші землі. А коли розпочалася повномасштабна війна, і я захотів йти їхнім шляхом, стати військовим. Мій брат теж. Закінчив цей ліцей і цього літа вступив до Академії Сухопутних військ,− розповідає Євген.
Вступивши сюди, хлопець обзавівся новими товаришами, зрозумів побут військового колективу зсередини. Розпочав глибше вивчати історію України та математику.
− Навчання тут кардинально відрізняється від мого навчання у школі. Вчителі викладають матеріали в доступній формі, приводять приклади з життя, що допомагає краще засвоювати матеріал. А ще тут розвинута навчальна база. У кожному навчальному кабінеті є інтерактивні дошки та сучасний книжковий фонд. Під час самостійної підготовки ми маємо можливість користуватися бібліотекою та проводити додаткові заняття з вчителями,− зазначив Євген Іванов.
Для Євгена є важливим рівнятися на батька і брата, адже в його сім’ї він став третім військовим.
Бажаємо йому успіхів у кар’єрі та миру, адже він представник нового покоління, яке буде стояти на захисті нашої держави в осяжному майбутньому.
Фото та відео авторів
