«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
8 жовтня 1977 року в Нью-Йорку відбувся мотопохід під гаслом «Проти поневолення України московським комунізмом». Провели його представники Організацій Українського Визвольного Фронту.
Про цю подію згадують сьогодні в переліках пам’ятних дат численні поважні українські інформаційні ресурси. На жаль, для більшості сучасних українців ця подія лишається щонайбільше екзотичною цікавинкою, заокеанською дивовижею, вирваною з контексту спільної української історії.
Тим часом ця подія, яка потрапила до переліку важливих завдяки одному з численних укладачів української Вікіпедії, є насправді лише однією з крапель у грандіозному морі розмаїтої діяльності численних організацій української діаспори.
Тільки впродовж вікенду 8-9 жовтня 1977 року й лише в американському Нью-Йорку українці провели кільканадцять заходів, спрямованих на єднання української спільноти Америки, збереження, розвиток та популяризацію української культури й підтримку боротьби за поновлення поневоленої радянським режимом української незалежності.
-
- Фрагменти публікацій із газет «Свобода» та The Ukrainian Weekly
-
- Фрагменти публікацій із газет «Свобода» та The Ukrainian Weekly
-
- Фрагменти публікацій із газет «Свобода» та The Ukrainian Weekly
Найважливішими з них стали конгрес Асоціації Діячів Української Культури в США, вишукана й представницька імпреза традиційного українського одягу та вишивки в Асторії, концерти ансамблів «Боян» і «Калина» та інші.
Важливу роль під час проведення заходів відіграли саме Організації Українського Визвольного Фронту (УВФ), згадані нині українськими ЗМІ у зв’язку з річницею мотопоходу під гаслом «Проти поневолення України московським комунізмом». УВФ був організаційною надбудовою низки громадських, політичних, молодіжних, жіночих організацій, пов’язаних з ОУН Степана Бандери (революційна).
Приналежними до Українського Визвольного Фронту були такі відомі організації, як Ліга Визволення України, Спілка Української Молоді (СУМ), «Організація оборони чотирьох свобід України», Станиця Вояків УПА, Товариство студіюючої молоді імені Миколи Міхновського та інші. 1991 року УВФ перетворений на Міжнародну раду українських державницьких організацій.
Осягнути масштаби повсякчасної праці українців діаспори на користь України, її народу та культури дозволяє, наприклад, велелюдний «Парад Свободи» — хід за права українців у Нью-Йорку 18 вересня 1977 року, в якому взяли участь понад 20 тисяч учасників із 30 міст Америки. Виголошені та обстоювані на тому заході вимоги звучать актуально й нині, особливо з огляду на прагнення кремля знищити незалежну Україну й український народ.
Тож мотопохід «пациків на моциках» за вільну від московського комунізму Україну був не якоюсь поодинокою акцією дрібки диваків, а частиною масштабної системної роботи українських організацій у вільному світі. Попри часом непрості відносини між собою українці діаспори готували ґрунт відновлення незалежної України, не дозволяючи українському питанню зникнути з порядку денного світової політики.
Та підтримка світової спільноти, яку має сьогодні Україна у протистоянні російській агресії, є значною заслугою також і українців діаспори. Вони невтомно працювали для українського народу в різних сферах — науковій, освітній, культурній, політичній — впродовж багатьох десятиліть і продовжують активно робити це нині.
