Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Воїн ЗСУ Андрій — артилерист, нищить окупантів за допомогою британської гаубиці L119. Коли розповідає про свою гармату, особливості роботи на ній та бойові завдання, робить це серйозно, впевнено та виважено. Коли ж мова заходить про окупантів, кожну згадку супроводжує жартами.
— Ми вразили багато різних цілей, від антен до техніки. А ще нищимо ворожу піхоту — привіт вам і удачі, — звертається до окупантів Андрій із посмішкою на вустах і далі розповідає про свою важливу та серйозну роботу. — Розгортаємося менш як за хвилину. Зняли маскування, підійняти ствол, ввели поправки в кутомір і «бам-бам-бам їм за пазуху». Бувають такі ситуації, коли ми вже націлені і необхідне лише несуттєве коригування, то це 30 секунд — і наш «кабанчик» летить із вітанням. Якщо ведемо наступ, то прикриваємо піхоту, робимо її захід у сіру зону комфортною. Нищимо все, що може завадити нашим хлопцям.
Побратим Андрія на псевдо «Ворскла» доповнює його і розповідає про головні завдання артилеристів, які вони виконують.
— Під час рейдових, штурмових дій знищуємо противника, який чинить опір і веде обороні бої. Відрізаємо підкріплення ворога, яке підходить на допомогу. У такій роботі L119 дуже корисна гаубиця. Зокрема, завдяки тому, що можна застосовувати активно-реактивні снаряди, які дають змогу стріляти на більші відстані, — каже «Ворскла».
Андрій, у притаманній для себе гротескній образності, каже, що ці снаряди летять на 19 кілометрів і дуже швидко.
— Цей снаряд несе в собі смерть ворогам! У середньому за день вистрілюємо 150–200 одиниць, а буває, що й цілих 500. Це залежить від активності ворога. Буває, працюємо з коригуванням, буває, по планових цілях. Наприклад, є ділянка, куди заходять окупанти. Ми вже пристріляні по ній і кожного дня можемо туди насипати, щоби ті позиції не зайняли.
Свою гаубицю хлопці хвалять. Раніше працювали на радянській Д-30, то мають із чим порівняти. Андрій каже, що британські L119 з урахуванням обставин і завдань, які хлопці виконують, на порядок кращі, ніж, як він зауважив, «напівмертві» радянські.
Довідково. L119 — легка аеромобільна десантна або буксирована гаубиця вагою 2050 кілограмів із середнім екіпажем від п’яти до семи солдатів. Здатна здійснювати шість пострілів за хвилину впродовж перших 120 секунд. Постійна швидкострільність, три постріли за 60 секунд упродовж 30 хвилин. Стандартна дальність стрільби 14 000 метрів. За умови застосування реактивних снарядів максимальна дальність стрільби — 19 500 метрів.
Хлопці навіть не приховують, що їхній хороший настрій і моральне піднесення пов’язане з наступальними діями, які ведуть Збройні Сили України.
— Коли з’являється інформація, що наші війська наступають, і розумієш, що ворог відступає, не хоче попадати під наші удари — це неабияк підіймає моральний дух, особовий склад стає більш вмотивований і працює натхненніше, — зауважив «Ворскла».
