Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Хтось колись сказав, що солдат на війні, так би мовити, входить у світ божевілля, насилля та вчиться в ньому виживати.
Проте українські воїни не раз доводили у кривавій боротьбі з російськими агресорами, що коли мова йде про захист своєї землі, вони стають незламними кіборгами, і навпаки − завжди зберігають людяність, проявляють милосердя, рятують тих, хто в небезпеці.
Одну з неймовірних фронтових історій про найкращі риси наших захисників розповіли у Дніпропетровській окремій бригаді тероборони.
Нещодавно військовослужбовці побачили двох коней, які блукали полями. Наші хлопці деякий час їх підгодовували. Тварини перебували в постійній небезпеці, під обстрілами, і наші воїни за першої можливості, ризикуючи своїм життям, їх вивели. Вони вели їх наляканих та знесилених п’ятнадцять кілометрів манівцями в шалену спеку. Нині коні під наглядом та перебувають у безпечному місці.
Зі слів військовослужбовців, людяність для воїнів бригади не просто гарний вислів — це їхній стан душі.
— Навіть там, на передовій, коли живеш практично інстинктами, а кожен день може бути останнім, ми думаємо про братів наших менших. Саме гуманність та людяність відрізняє нас від агресорів. Ми точно знаємо, за що воюємо і кого захищаємо, перемога на нашому боці! Бо добро завжди перемагає зло, навіть якщо на це потрібен час, — кажуть захисники України.
Фото Дніпропетровська окрема бригада тероборони
