Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Експерти стверджують, що москва відчує перші наслідки обмежень уже наступного року — грошей на «дурні воєнні забави» не вистачатиме.
Жорстокі нещодавні ракетні обстріли росією критичної інфраструктури України говорять про те, що закінчення війни буде можливим лише тоді, коли агресор утратить здатність фінансувати воєнні дії — зокрема, випускати нове, дороге, сучасне озброєння. Задля цієї країни G7 задіють важку артилерію на санкційному фронті — нафтові санкції.
У своєму огляді «Примус до поразки. Як довго Росія зможе вести війну без нафтодоларів» експерти проаналізували, коли запроваджені заходом санкції позбавлять агресора можливості фінансувати війну проти України. Думки опитаних експертів розділилися.
«У рф залишається ще чимало коштів, тому санкції швидше виглядають як засіб додаткового тиску на агресора, а не як інструмент позбавлення його фізичної можливості воювати», — вважає Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Геннадій Рябцев, директор спеціальних проєктів НТЦ «Психея», припускає, що ефект санкцій, що стосуються нафтогазового сектора, проявиться не раніше від другої половини 2023 року.
«Обмеження цін на російську нафту знизить доходи російського бюджету. Це призведе до скорочення витрат на війну та соціальні потреби, що означає менше ракет і більше незадоволених своїм життям росіян», — коментує Агія Загребельська, засновниця «Ліги антитрасту».
Зі свого боку Віталій Шапран, член Ради НБУ висловлює сподівання, що вже в першому кварталі 2023 року у федеральному бюджеті не вистачатиме грошей на «дурні воєнні забави», а безплатно виробляти ракети, танки, артилерію та інше озброєння ніхто не буде.
В огляді також проводять паралель між сучасною росією та срср, однією з головних передумов для розвалу якого був тривалий період низьких цін на нафту. Позбувшись стабільного потоку нафтодоларів, радянська імперія втратила можливість продовжувати агресивну зовнішню політику і припиняти прагнення колишніх радянських республік до незалежності. Можливо, і путінський режим буде остаточно вражений тією самою зброєю.
Як зазначив Віталій Шапран, у неенергетичному секторі російської економіки під впливом раніше введених санкцій вже виявляються такі ознаки колапсу:
- зупинка заводів
- падіння наполовину активності в машинобудуванні та авіаційних перевезеннях
- вакантність 30-50% торгових площ тощо.
«Якщо виторг нафтової галузі впаде на 50%, то і вона опиниться на межі виживання», — прогнозує експерт.
