Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Павло — сержант із вісімнадцятирічним стажем. Він пройшов цей шлях від рядового строковика, яким став на порозі третього тисячоліття, у 2000 році. Наполегливістю та завзяттям чоловік опановував військову дисципліну, яка з плином часу еволюціонувала разом зі становленням українського війська. Пройшовши численні курси та довівши на практиці, що він може та хоче взірцево служити в Збройних Cилах України, зараз Павло обіймає посаду головного сержанта однієї з бригад повітряного командування «Південь» у званні майстер-сержант.
Тернистий шлях
Кар’єра чоловіка почалась після випуску з профтехучилища, де він вчився ветеринарної медицини. На жаль чи на щастя, роботу за спеціальністю чоловікові знайти не вдалося й він пішов на строкову службу у ЗСУ, де відслужив належні півтора року. Після звільнення з лав ЗСУ Павло ухвалив доленосне рішення: продовжити службу в армії за контрактом.
Відпрацювати зміну й піти додому — це не про Павла. Він за власною ініціативою у 2004 році «напросився» на курси підготовки сержантів, які на той час проходили на базі навчальних центрів. Після закінчення отримав звання молодшого сержанта й далі командував відділенням в роті зв’язку на посаді начальника радіостанції, де прослужив наступні два роки.
Пізніше військовослужбовець пройшов додаткове навчання у двох сержантських коледжах, перевівся на вищу посаду, в кадровий орган.
— Тоді сержантський корпус ще розвивався, і коли коледжі вводили в дію, я, можна сказати, був одним з першопрохідців, — розповідає Павло.
У 2016 році почала втілюватись концепція розвитку професійного сержантського корпусу. Зокрема передбачалося впровадження нового переліку звань, одне з яких — майстер-сержант. Павло був одним із тих у підрозділі, хто повністю відповідав посаді за своєю кваліфікацією. Але й на досягненому чоловік не зупинився й здобув вищу освіту в ХНУПС імені Івана Кожедуба.
Взірець для наслідування
Павло пояснює, що робота старшим сержантом — це робота не тільки з рядовими підлеглими, а й з молодшими командирами. Вищий сержантський склад не може особисто інструктувати кожного бійця — цю ланку займають молодші командири, які можуть координувати накази та забезпечувати їх виконання.
— Будучи молодшим сержантом, набуваєш досвіду. Більше працюєш з особовим складом, але з меншою кількістю людей. Старший сержантський склад відповідає за роботу молодших командирів, контролюють їхні навченість, підготовку та роботу з підлеглим рядовим складом, — розповідає чоловік.
Сержанти, зокрема через те, що краще знають характер та вміння своїх підлеглих, можуть звітувати про потенційних кандидатів на підвищення.
Крім того, він також має бути зразком для інших. На своєму прикладі лідер має демонструвати взірцеву поведінку, яку будуть переймати його підлеглі.
— Якщо ти дозволяєш собі порушувати вимоги, проявляти халатність — підлеглі будуть поводитись так само, бо якщо тобі можна, чому їм — ні? Ти постійно маєш себе вдосконалювати, розвиватись у всіх сферах — у всьому, що стосується військової служби. Якщо ти хочеш бути гідним сержантом та особистістю, ти маєш розвиватись культурно, військово, спортивно, — розповідає Павло.
Майстер сержант дбає про свій фізичний стан та своїх молодших колег. Торік він брав участь у 10-кілеметровому челендж-забігу разом з іншими сержантами.
За роки служби він заручився підтримкою та повагою своїх побратимів. Під час проведення зборів сержантів ПвК «Південь», на яких проводяться заходи з обміну досвідом військовослужбовців сержантського корпусу, Павло проводив заняття з різних тем за різними напрямками. Крім того, чоловік став найкращим сержантом ЗСУ від Повітряних Сил, а Головнокомандувач торік особисто вручив йому однойменну нагороду «Кращий сержант ЗСУ» за особисті високі показники з підготовки, розвиток сержантського корпусу, дисципліну.
— З такими людьми, як Павло, можна йти в бій і бути впевненим, що спина буде прикрита. Дуже порядний чоловік, який має авторитет серед підлеглих. Завжди підкаже й підтримає. Ми не просто колеги, а ще й товариші та друзі, хоч і на відстані, — відгукується про Павла його колега.
Реалії війни
До 24 лютого Павло також брав участь у бойових діях. З 2015 року виконував бойові завдання у складі зенітного ракетного підрозділу під Маріуполем. Обіймав посаду головного сержанта взводу охорони. Привабливість для ворога його підрозділу як цілі доволі висока.
Після початку широкомасштабного вторгнення фашистської росії Павло почав займатися питаннями кадрового забезпечення зенітних ракетних підрозділів. Він спілкується з військовими для того, щоб виявити їхні навички та вміння, а також з’ясувати, на якій посаді ця людина принесе найбільше користі. До слова, завдяки його роботі десятки сержантів були направлені на допідготовку та підвищення кваліфікації й отримали кадрові призначення.
На війні заради миру
Перемога у війні настає саме завдяки таким самовідданим людям, як Павло, які сумлінно виконують свої обов’язки та ведуть людей вперед, мотивуючи власним прикладом — бійця, сержанта, патріота своєї батьківщини. І завдяки таким людям ми обов’язково вирвемо свою країну з лап російського окупанта.
