30 вересня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області ухвалив вирок у справі про перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Винною визнано…
Створюється враження, що російські політичні ток-шоу своїм існуванням мають завдячувати виключно Україні. Спостерігаючи за їх перебігом, напрошується думка, що московія давно розв’язала власні проблеми і тепер їй нічим зайнятись, окрім як «обсмоктуванням» тих процесів, що відбуваються у нас. Ось і нещодавно, вчергове, на росТБ розгорілася істерія. Тема — «вилучення з українських бібліотек книг російських класиків, які пропагують вічні цінності — честь, добро, благородство». Так сказала кремлівська пропагандистка і за сумісництвом телеведуча скабєєва. І, як завжди, збрехала.
«Літературному мотлоху не місце в бібліотеках…»
На початок поточного року в нашій країні функціонувало близько 16 тисяч бібліотек, послугами яких користувалися понад 11 мільйонів співвітчизників. Книжковий фонд налічував близько 200 мільйонів книг. Але які то були книги?
− Застарілі з усіх боків, − переконаний член Національної спілки письменників України Григорій Кримчук. — Особливо у провінційних бібліотеках. Левова частка з них була шкідливою, особливо для молоді, світогляд якої значною мірою формується саме під впливом прочитаної літератури. А що могла почерпнути молода людина про ту ж Другу світову війну з мемуарів радянських полководців? Чи про УПА, написаних російськими письменниками? Наприклад, кілька років тому у шкільних бібліотеках моєї Житомирщини була книга терориста-диверсанта дмитра медвєдєва «Сильні духом», де він «розкривав зрадницьку суть УПА». Тому рішення очиститись від цього літературного мотлоху вважаю правильним.
Передбачається, що книжковий фонд може зменшитись на 80-90 мільйонів. Цифра, погодьтеся, чимала. Які ж книги у «групі ризику»? Це насамперед ті, що були заборонені до ввезення в Україну ще у 2014 році, але якимось дивом потрапляли не лише на книжкові ринки, а й до бібліотек. А заборонили ввозити на терени України книги, які спотворюють історію України, зокрема, Української Народної Республіки, Української Повстанської Армії і визвольний рух українців, зображуючи українських провідників і дисидентів як заклятих нацистів. Зникне з полиць і та література, що пропагує радянські й російські силові структури. А її, між іншим, досить багато. На другому етапі вилучатимуть літературу російською мовою, видану в росії після 1991 року.
Будуть вилучені й книги українських радянських письменників, які своєю творчою працею прославляли тоталітарний режим, що згубив з білого світу мільйони українців. Бо ж хіба на таких «творах» виховаєш молодь — майбутнє країни? Дехто б’є на сполох, мовляв, у результаті дерусифікації-декомунізації бібліотек їхні полиці опустіють, і люди збудуть до них дорогу. Проте, за словами директорки Українського інституту книги Олександри Коваль, перейматись не варто. Навіть за умови, що кількість книг, які «спишуть», може досягти 100 мільйонів. Адже оновлення книжкових фондів відбувається щороку: у 2014−2020 роках з полиць «щезли» понад 60 мільйонів книг.
московіти на тимчасово захоплених територіях оголосили війну і бібліотекам, а точніше — літературі, яка там зберігається
Зміст книжок, який не відповідає їхнім, навіяним путінською пропагандою стереотипам, вони вважають екстремістським. Таку літературу, як розповідають очевидці, вони знищують.
На власні очі бачила, як кацапи розвели у дворі міської школи вогнище з книг, − розповідає вчителька української мови і літератури однієї з маріупольських шкіл Галина Олександрівна. — Там горів навіть «Кобзар»! Я набралася сміливості й запитала лейтенанта, навіщо він палить твори Тараса Шевченка, пам’ятник якому стоїть у самому центрі Санкт-Петербурга. Трохи подумавши, цей горе-офіцер заявив, що і «Шевченко був бандерівцем, але про це в росії мало хто знає»! Тоді я поцікавилася, чи знає він, хто такий Котляревський і Франко, книги яких теж помітила у вогнищі.
− Мабуть, разом із Шухевичем воювали проти нас, якщо і їхні книги тут є, − не моргнувши оком відповів лейтенант.
− Знаєте, під впливом побаченого потім плакала, а від почутого — від душі сміялася! І раділа, яких «високоінтелектуальних» офіцерів готують у російських військових вишах.
Вилучення та знищення «екстремістської» літератури рашистами нагадує нацистів Третього Рейху, які теж відразу після приходу до влади спалювали в Німеччині цілі бібліотеки. Найбільш відомий випадок спалення нацистами «неправильних» книг стався 10 травня 1933 року на площі Опери в Берліні, коли було знищено близько 20 тисяч книжок «неарійського духу».
Як повідомляє Головне управління розвідки Міноборони України, до «екстремістської» літератури окупанти відносять шкільні підручники з історії України, наукову та популярну історичну літературу, книжки про українські визвольні змагання. У повідомленні ГУР, зокрема, сказано:
«У бібліотеках тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької, Чернігівської та Сумської областей почались вилучення української історичної та художньої літератури, яка не співпадає з постулатами кремлівської пропаганди. Для цього залучено російські підрозділи „воєнної поліції“. Наразі, окрім репресивних, вони виконують так звані ідеологічні функції. Найбільшу зацікавленість поліцаїв викликають книжки щодо історії українських Майданів, АТО/ООС, історії українських визвольних змагань. До „екстремістської“ літератури відносять шкільні підручники історії України, наукову та популярну історичну літературу.
Окупанти мають цілий перелік заборонених до згадування імен. Серед них: Мазепа, Петлюра, Бандера, Шухевич, Чорновіл. Відомі випадки вилучення книжки „Справа Василя Стуса“ Вахтанга Кіпіані. Знайдені книжки вилучаються, знищуються на місці або вивозяться у невідомому напрямку».
Втім, про що можна говорити, коли ці покидьки, яких благословив на війну з українцями той самий кирило, нищать навіть церковну літературу! Наприклад, захопивши Ірпінь, ці душогуби спалили сотні примірників Біблії. Книги просто винесли просто неба й підпалили. А в Маріуполі російські окупанти спалили всі книги з бібліотеки храму ПЦУ Петра Могили. Серед знищених примірників були унікальні україномовні видання.
Ось що повідомляє з цього приводу радник голови Маріуполя Петро Андрющенко: «Після візиту московських агентів фсб у рясах стало відомо, що у Храмі УПЦ Петра Могили в Маріуполі, за наводкою та сприянням попів РПЦ, була вилучена та спалена на подвір’ї Храму вся велика бібліотека, зібрана волонтерами та благодійниками. Бібліотека містила декілька унікальних примірників україномовних видань, які тепер втрачені назавжди».
