Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
Окупація російськими військами Енергодара, де розташована Запорізька атомна електростанція, залишається чи не головним викликом безпеки. Отримавши контроль над станцією в березні, росіяни не давали змоги міжнародним інспекторам підключитися до показників ЗАЕС, щоб розуміти стан справ. Але наприкінці серпня, зрештою, це вдалося зробити. Про технічний та міжнародний контекст ядерних загроз читайте далі в матеріалі АрміяInform.
Отже, у березні російські війська захопили найбільшу атомну станцію в Європі — ЗАЕС. Попри опір місцевих мешканців Енергодара, рашисти окупували саму станцію, створивши цим істотну загрозу, без перебільшення, світового масштабу.
З того часу, тобто майже пів року, Міжнародне Агентство Атомної Енергії не мало змоги підключитися до показників ЗАЕС. Саме МАГАТЕ як організацію було створено у 1957 році задля контролю над ядерною енергією та роботою з питанням нерозповсюдження ядерної зброї.
ЗАЕС складається з 6 атомних реакторів. Росіяни прагнуть відключити станцію та під’єднати до «мережі Криму». Технічно це можливо, але російським окупантам досі не вдалося цього здійснити.
І за період з березня відбулося відключення потужностей станції від основної лінії електропередач. Попри це триває подача електроенергії від ЗАЕС через резервні лінії. І все тримається саме на резервному живленні. 3 вересня стало відомо, що ЗАЕС знову відключили від мережі.
Старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк пояснила АрміяInform особливості ЗАЕС, як працює власне атомний реактор та чого взагалі можна очікувати далі.
«Більше ніж 50% електроенергії на початок 2022 року генерувалося за допомогою атомних станцій. ЗАЕС генерувала до 43% з цих 50%. Україна експортує багато електроенергії — це доволі важливе джерело прибутку для нашої країни. Ми також маємо міжнародні зобов’язання, які Україна хоче виконати, щоб показати, що ми на відміну від росії — адекватні. Це те, чому ЗАЕС не вимикається».
Як в нормальному режимі працює атомна електростанція, пояснює Олена Паренюк:
«В атомному реакторі проходять процеси контрольованої ядерної реакції. Це означає, що є певні формули, за якими ми точно можемо прорахувати кількість енергії та кількість розпадів, що в кожний момент розпаду відбувається в цьому реакторі. Залежно від різного типу уповільнювачів води, графіту таке інше, ми контролюємо цю реакцію, тобто вона стабільна».
Якщо говорити про вплив ядерної енергетики на навколишнє середовище, то, на думку Паренюк, здебільшого люди, на жаль, досить мало знають про це. Вона наголошує, що «радіацію демонізують» та необхідно більше просвітницької роботи в цьому напрямку.
Валерія Хессе, консультант Atomic Reporters — проєкту, покликаного популяризувати ядерну тематику в медіа, розповіла АрміяInform про міжнародний вимір викликів на ЗАЕС.
Зрештою наприкінці серпня місія МАГАТЕ на чолі з директором Рафаелем Гроссі прибула до України. Хоча росіяни вимагали, аби вони приїхали на ЗАЕС з території окупованого Криму. Міжнародні інспектори на це не пішли та прибули до Києва, потім до Запоріжжя та Енергодара.
1 вересня вони відвідали ЗАЕС — але фактично під дулами російських автоматів. Наразі 4 з 6 співробітників групи вже покинули територію станції. Решта 2 наглядачів МАГАТЕ будуть постійно на території станції.
Важливий момент — саме тоді, коли прибули міжнародні спостерігачі, росіяни вивели свої війська з території станції. Для окупантів потрібно показати «лояльне» ставлення до світу. Хоча зрозуміло, що це все робиться суто для пропаганди.
Ось як оцінює значення місії Валерія Хессе: «Інспектори МАГАТЕ виступають живим щитом для того, щоб хоча б на час їхнього візиту припинилися обстріли та активні бойові дії на території АЕС. Місія МАГАТЕ має на меті оцінити стан безпеки окупованої станції, а також поспілкуватися з персоналом для того, щоб запобігти ядерній катастрофі.
Це була нетипова місія, вона не має можливості повністю неупереджено оцінити ситуацію, оскільки є повідомлення, що інспектори МАГАТЕ мали пересуватися територією електростанції лише в супроводі співробітників «росатома» та російських журналістів. Не допустили жодного українського або міжнародного журналіста на територію АЕС. До того ж розмови зі співробітниками станції також відбувалися за присутності співробітників «росатома».
Одним з головних способів зупинити дії росіян з мілітаризації ЗАЕС, а відтак і створення загрози ядерної катастрофи, є санкції проти рф. Безперечно, що питання накладення додаткових обмежень на росію за ядерний тероризм є надскладним для світових політиків.
За нинішніх обставин це мало бути зроблено вже давно, але існують моменти з погодження позиції різних країн та центрів впливу.
Валерія Хессе, яка вже тривалий час бере участь в міжнародних подіях з теми ядерного роззброєння, запевнила, що на рівні ООН питання санкцій неможливе через членство в Раді Безпеки. Але є варіанти санкцій з боку окремих держав чи інших організацій, наприклад Євросоюзу.
«Ситуація насправді безпрецедентна, тому що великий гравець у ядерній сфері, член Ради Безпеки ООН атакує такий важливий, критичний об’єкт із таким високим рівнем небезпеки, якщо щось піде не так. Міжнародна система була абсолютно до цього не готова.
Усі готові були до того, що якісь недержавні актори можуть так вчинити. Але, на жаль, ніхто не очікував, що атомну електростанцію перетворять на військовий об’єкт», — наголосила Хессе.
Для України нині надважливо донести свою позицію і надати докази світу про те, що це саме росія обстрілює станцію, тримає в заручниках її працівників та шантажує ядерною трагедією решту людства.
Аби засудити росіян за їхні дії, варто сказати світові, що саме рф держава-терорист.
«Якщо ми говоримо про ядерний тероризм, то, по-перше, треба довести, що це саме він. Згідно з Міжнародною конвенцією про боротьбу з актами ядерного тероризму 2005 року, суб’єкт підпадає під визначення ядерного терориста, якщо він будь-яким чином завдає шкоди або загрожує ядерному об’єкту таким чином, що вивільняє або створює ризик викиду радіоактивного матеріалу.
Одним із аспектів також є намір примусити фізичну чи юридичну особу або державу вчинити або утриматися від вчинення певної дії. І тут ми, звичайно, бачимо усі ці фактори. Хоча ця Конвенція зазначає, що норми міжнародного права в рамках цієї конвенції регулюють саме недержавних акторів та не регулюють діяльність збройних сил однієї держави на території іншої держави, вона наголошує, що не робить законними в іншому випадку протиправні дії та не виключає переслідування за іншими законами», — підкреслила Хессе.
Зараз головним питанням є те, а що ж може статися на ЗАЕС. Фахівці з ядерної енергетики прогнозують, що може повторитися катастрофа, що відбулося на Фукусімі у 2011 році.
«Наразі найбільшою небезпекою є так званий фукусімський сценарій, коли система охолодження атомної електростанції може бути виведена з ладу. Це призведе до аварії та витоку радіоактивних речовин. А не той сценарій, який був у Чорнобилі, спричинений людським фактором і брак саме в конструкції реактора», — резюмує Хессе.
Тож проблеми залишаються, як і до візиту місії МАГАТЕ — постійні обстріли російською армією території станції, «звинувачення України», що це ми нібито створюємо, ризик для життя співробітників ЗАЕС, які є заручниками кремля та «росатома». Нині ключове завдання полягає в донесенні світу розуміння, що це росія несе загрозу світу ядерною катастрофою. І вирішення проблеми із ЗАЕС лежить виключно на росіянах.
