Спікери та спікерки семінару зосередилися на тому, щоби вкотре пропрацювати складні питання та розглянути реальні кейси щодо ролі жінок в армії. Обговорили також табуйовані…
Не так давно ми розповідали про те, як учитель і біодизайнер із Житомира Олег Земнухов виготовляє для захисників оригінальні «кікімори» зі справжньої трави. Конопляні «кікімори» й маскувальні костюми та накидки, пошиті зі спеціально вирощеної трави, вже добре зарекомендували себе в підрозділах на передовій, куди були передані спочатку для тестування, і згодом — для подальшої експлуатації. Виготовленням цих оригінальних виробів, а також конопляного взуття — берців, кросівок та кедів із біоматеріалів — житомирянин більше займався влітку у вільний від основної роботи час. Тепер же розпочався навчальний рік, і вчитель занурився у педагогічну діяльність. І перше, що зробив пан Олег, готуючись до початку навчального року, це облаштував музей в укритті Житомирської спеціальної школи, в якій викладає трудові технології.
— Наша школа розташована в історичній будівлі, якій близько 200 років, — розповідає педагог. — Це монолітні стіни, просторі міцні підвали, що є надійним укриттям. І ось, готуючи укриття біля майстерні, яка також розташована в підвальному приміщенні, я очистив стіни від грибка та старої штукатурки, і вгледів під усім цим гарну старовинну цеглу. Так і побачив на ній якісь старожитності! Ось і спало на думку влаштувати в укритті музей. Так діти під час повітряної тривоги будуть водночас і відсторонюватися від стресу, пов’язаного з гучними сиренами й небезпекою обстрілів, і вивчатимуть історію ремесел, збагачуючи свій світогляд.
Як розповів журналістові АрміяInform учитель, серед його учнів — чимало й таких дітей, чиї батьки нині захищають Україну на передовій. Є молодші братики й сестрички захисників. Звісно, вони сприймають війну дещо гостріше й ближче, тож боротися з їхніми стресами й тривогами просто необхідно. Втім, до жалю, Житомир і його околиці також уже багато разів ставали мішенями рашистів, тож звуки вибухів чули всі без винятку, а багато хто — й бачив наслідки влучань ворожих ракет. Тож і укриття тут потрібні насправді такі — монолітні, і піклування про психологічний стан дітей — відповідним.
В облаштованому вчителем трудових технологій укритті-музеї представлена експозиція з уже понад 30 предметів минувшини. Здебільшого це різноманітні знаряддя праці та побутові прилади, що використовували наші предки у минулі сторіччя. Вік усіх експонатів — близько 100 років. Обирав їх педагог так, аби в цілому вони характеризували технології тисячоліття. На цих прикладах викладач показує дітям еволюцію технологій: як було, як ставало з часом і те — що вони знають із сучасних предметів і приладів у власних домівках.
— Окрім пізнавального моменту, є ще й практична користь, — додає Олег Земнухов. — Усі ми чудово знаємо, що через бойові дії багато населених пунктів у нашій країні опинилися відрізаними від благ цивілізації, зокрема й електроенергії. А в нашій експозиції учні можуть побачити, здавалося б, звичні для них прилади, які працюють без неї. Це — і праска, в яку засипається вугілля, і різні механічні верстати, ручні швейні машини, прядки тощо. Такі знання у важкий для нашої країни час також не будуть зайвими. Та, гадаю, до цього не дійде, а ось знайомство школярів із технологіями наших предків під час перебування в укритті в будь-якому разі буде доречним.
