Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
АрміяInform у 18-й серії нашого проєкту розповідає про другу московсько-козацьку війну 1660-1663 років, зокрема, про капітуляцію під містом Чуднів московського воєначальника Васілія Шереметєва.
Після обрання гетьманом України Юрія Хмельницького, московія змусила його підписати в Переяславі угоду, що скасовувала Гадяцький договір із Річчю Посполитою та знову робила козацьку державу союзником московії у війні з Польщею, що тривала від 1654 року. Підписану угоду москва планувала закріпити спільною військовою кампанією проти королівських військ.
Улітку 1660 року московсько-козацькі сили рушили з Києва на Волинь. Проте, від початку між українським головним штабом і московським не було взаємної довіри.
Московський головнокомандувач Васілій Шереметєв, маючи під своїм проводом близько 15 тисяч московитів і 20 тисяч козаків-лівобережців Тимоша Цецюри, дійшов до містечка Любара і тут, зовсім несподівано для себе, наткнувся на великі сили поляків і кримців. Під час битви під Любаром він після кількаденних боїв мусив відступити. 27 вересня під містечком Чудновом московське військо опинилося в оточенні.
Врятувати ситуацію могло 20-тисячне військо під командуванням Юрія Хмельницького, що прямувало на допомогу. Але поляки кинули напереріз Хмельницькому значні сили і 7 жовтня раптово атакували козаків під Слободищами.
У результаті перемовин Юрій Хмельницький уклав 27 жовтня 1660 року нову угоду з Річчю Посполитою. Слободищенський трактат розривав союз із москвою та відновлював козацьку автономію в складі Речі Посполитої.
Перехід Війська Запорозького на бік Польщі означав неминучу капітуляцію москалів, що й сталося вже 2 листопада 1660 року. Найголовнішим пунктом умов капітуляції була відмова царського уряду від претензій на Україну.
4 листопада обеззброєне московське військо разом із головнокомандувачем взяли в полон кримці. Як і після Конотопської битви, цар почав готуватися до евакуації з Москви на Волгу.
Проте, закріпити успіх переможцям не вдалося. Частина козацької старшини виступила проти Юрія Хмельницького й відмовилася визнавати Слободищенську угоду. Тож гетьманові довелося придушувати антипольські повстання.
читайте також:
Сили поляків теж були виснажені, виникли серйозні проблеми із постачанням та виплатами. Комендант московської залоги в Києві князь Барятинський, всупереч угоді Шереметєва, відмовився здавати місто. А польські війська не наважилися нападати. Тож у Києві, а разом із ним і в Лівобережній Гетьманщині, залишилися московські військові підрозділи.
Цей фактичний стан поділу України між московією та Річчю Посполитою був відображений у Андрусівському перемир’ї 1667 року, яке завершило 13-річну московсько-польську війну, проте не було визнане Військом Запорозьким.
