Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
Досягнення мети будь-якими засобами, зокрема ганебними, і навіть забороненими, — цей постулат росія застосовує скрізь: у політиці, економіці, спорті, а особливо у війні. Він уже став національною ідеєю їхньої держави і нації. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну загарбник просто «виключив» для себе всі обмеження, які стосувались правил ведення воєн, міжнародного гуманітарного права, а особливо різних домовленостей і договорів щодо застосування тих чи інших озброєнь.
Декілька днів тому міжнародна організація Cluster Munition Coalition (CMC) опублікувала доповідь, у якій зазначила, що армія рф у війні з Україною сотні разів застосовувала заборонені касетні боєприпаси. Вони заборонені відповідною Конвенцією про касетні боєприпаси, укладеною в травні 2008-го. Станом на 10 лютого 2022 року до Конвенції приєдналися загалом 123 держави (110 держав-учасниць та ще 13 як сторони, що її підписали. — Авт.).
Касетні боєприпаси — різновид боєприпасів типу «повітря-земля» або «земля-земля». При розриві касетного бойового запасу вивільняються або викидаються суббоєприпаси — бойові запаси меншого розміру. Зазвичай застосовується для знищення особового складу та транспортних засобів. Застосовуються також для руйнування злітно-посадкових смуг та ліній електропередач, розпилення хімічної чи біологічної зброї.
Особливу небезпеку такі боєприпаси становлять для цивільного населення, яке перебуває в зоні застосування, особливо згодом. Небезпечні боєприпаси, які не розірвалися, можуть вбивати, калічити місцеве населення ще довгий час після закінчення військових дій. Виявлення та ліквідація небезпечних «знахідок» потребують чималих витрат і часу.
Конвенція передбачає відмову від виробництва та зберігання, а також від передачі третім країнам такої зброї. Росія не підписувала цей документ, тому навіть не заперечує використання під час воєнних дій в Україні касетних боєприпасів, вважаючи їх застосування допустимим. У доповіді Cluster Munition Coalition також зазначається, що російська сторона, навпаки, звинувачує Україну у використанні цього виду боєприпасів.
Насправді в доповіді йдеться, що внаслідок обстрілів росіянами населених пунктів України касетними снарядами загинули щонайменше 215 осіб, ще 474 особи зазнали поранень. Правозахисники уточнили, що йдеться лише про цивільних, які постраждали під час обстрілів. У доповіді наголошується, що російська армія застосовувала касетні боєприпаси під час обстрілу 10 із 24 областей України.
Факти, викладені в доповіді розслідувачів із Cluster Munition Coalition, підтверджує інша авторитетна структура — Міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Ще в середині червня 2022 року вона опублікувала власну доповідь, у якій йдеться про те, що в різних районах Харкова вони задокументували сім ударів касетними боєприпасами, які використовувала російська армія.
Представники Amnesty International проаналізували 41 російський удар по Харкову, внаслідок чого, за їхніми даними, загинули як мінімум 62 цивільні особи, понад 196 осіб були поранені. Також вони опитали 160 осіб, зібрали та проаналізували речові докази з місць завдавання ударів, зокрема фрагменти боєприпасів. Висновок доволі простий: росія зухвало нехтує забороною використання касетних боєприпасів, і внаслідок цього гине українське мирне місцеве населення.
Проте росія, застосовуючи в Україні касетні боєприпаси, навіть не підписавши вище згадану Конвенцію, порушує не лише її. На подібні касетні бомби поширюються загальні обмеження, які накладаються на зброю невибіркової дії, зокрема заборона на їхнє використання в густонаселених районах. Це норма звичайного права, обов’язкова для всіх держав, незалежно від участі в Конвенції.
