Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Після 24 лютого Крим став плацдармом для повномасштабного вторгнення російської армії в Україну. Змінилася й громадська думка на окупованому півострові. Кримська платформа, започаткована торік, залишається головним форматом для залучення міжнародних партнерів у питанні повернення захопленої росією української території.
З цього приводу та інших не менш важливих питань пропонуємо читачам АрміяInform розмову з Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим Тамілою Ташевою.
— Як змінилися суспільні настрої в окупованому Криму вже після російського вторгнення?
— Сказати достеменно, яка частина людей на момент 2014 року чи на момент 24 лютого 2022 року підтримувала Україну, ми точно не можемо, оскільки на території півострова не проводилося жодних соціологічних досліджень.
Однак те, що нам відомо, адже ми дійсно намагаємося стежити за суспільними настроями людей у різних сферах, загалом підтримка, яка була під час так званої Кримської весни, тобто окупації Криму, знижувалася з року в рік. Обіцяного процвітання в Криму не сталося.
Люди незадоволені тим, що Крим використовується як військова база та плацдарм для наступу. Бо на собі це добре відчувають. Усіх поранених та мертвих окупантів з півдня України везуть на територію Криму. Заповнені морги, заповнені лікарні.
За нашою інформацією, нині в Джанкої цивільних зрідка пускають у лікарні. Вся цивільна медична інфраструктура в таких містах, як Джанкой, Армянськ, Сімферополь, Севастополь використовується для обслуговування російських військових.
Дуже багато поховань. Ми намагаємось відстежувати кількість поховань через відкриті джерела. Близько сотні поховань нам наразі відомо. Це можуть бути люди з росії або люди, які можуть бути громадянами України. Що дуже не сприймається місцевим населенням — строковиків, яких не мали б відправити на війну, направляють воювати. Підписують із ними під примусом контракти.
Фіксувалися також випадки підроблення документів, коли заднім числом підписували контракт. Можна згадувати крейсер «москва», який був потоплений українськими військовими. В екіпажі крейсера були й кримчани, частково строковики. Люди незадоволені цим також, бо політичне керівництво рф публічно заявляло про заборону використання строковиків.
Дуже зросли ціни після широкомасштабного вторгнення. Зруйнувалися ланцюги постачання товарів у росії. У березні-квітні мали інформацію від місцевих постачальників про скарги на виробників. Що от окупаційна адміністрація прагне мати фіксовані ціни, але за фактом ціни виросли.
— Як використовується фактор прав людини задля міжнародної підтримки з деокупації Криму?
— Насправді фактор прав людини впродовж всього періоду окупації був одним з аргументів у протидії росії. 27 березня 2014 року була вперше ухвалена резолюція ООН щодо територіальної цілісності України та більшість країн дотримуються політики невизнання російської окупації.
Кримська платформа була створена торік, щоб створити ефективний механізм впливу на росію з боку світу. Постійно спілкуючись з міжнародними партнерами, чули про дотримання політики невизнання, але що конкретно можна зробити в цьому напрямку, не було сказано з їхнього боку.
Відповідно порушення прав людини були чи не єдиним елементом у такій комунікації для посилення та продовження кримських санкцій. Останні переглядаються кожні пів року – рік європейцями та американцями.
Бо порушення, як почалися в Криму з кінця лютого 2014 року, так і тривають понині: затримання, незаконне громадянство, мілітаризація півострова, примус до військової служби, переслідування за політичними та релігійними мотивами.
Щотижневі обшуки, позасудові страти людей — можна згадувати, наприклад. Решата Амєтова. Насильницькі зникнення на території півострова — 15 людей досі не знайдені. Всього було близько 200 випадків політичних переслідувань. Хтось був під домашнім арештом, а 130 людей наразі перебувають у місцях позбавлення волі.
Арешт після участі в торішній Кримській платформі Нарімана Джелялова, першого заступника голови Меджлісу, який 7,5 років жив на тимчасово окупованій території. Постійно проходив через допити. Зараз його звинувачують у буцімто диверсії, можливості підриву газогону. Джелялову загрожує до 20 років позбавлення свободи.
Це все було дуже важливо правильно документувати. Правозахисні організації, державні органи, Прокуратура АР Крим та м. Севастополя, ми постійно це документували.
Щороку з 2015-го ухвалювалися резолюції ООН щодо порушення прав людини. А з 2018 року додалася резолюція, яка стосувалася мілітаризації Кримського півострова.
Тому права людини є дуже впливовим чинником, про нього дуже важливо не забувати. Проводити роботу з міжнародними судовими інстанціями.
Після початку широкомасштабного вторгнення та тих злочинів, які можна кваліфікувати як геноцид та злочини проти людяності, масштаби, що були в Криму, менші, ніж на материковій Україні. Звісно, що цей елемент потрібно використовувати та завжди говорити про нього.
— Як Кримська платформа нині допомагає у справі деокупації та реінтеграції Криму?
— По-перше, необхідно сказати, що ми тривалий час хотіли створити такий майданчик — з різних причин він чомусь не спрацьовував. Торік під егідою Президента Зеленського його було створено.
Була ухвалена достатньо хороша Кримська декларація, до якої долучилися всі ці країни. Серед основних положень — політика невизнання окупації, свобода судноплавства, безпека в Чорноморському регіоні, питання мілітаризації та порушень прав кримськотатарського народу в Криму.
Мені здається, що це дуже потужний інструмент, який через широкомасштабне вторгнення ще не до кінця використано. Ми тільки розгорнули роботу по платформі — було сформовано мережу представників Кримської платформи в країнах-учасниках.
читайте також:
Ми створили також національний офіс Кримської платформи, який більше відповідає за внутрішню політику. Міністерство закордонних справ відповідає за міжнародний напрям, а Представництво за внутрішній. Національний офіс також працює над участю України в Кримській платформі.
При МЗС іноземних країн, які долучилися до платформи, є свої представники. А ми в національному офісі працюємо з питаннями порушення прав людини, доступу до різних послуг, які сприяють налагодженню зв’язків із нашими громадянами.
Цього року ми планували провести конференції щодо безпеки в Азовському та Чорному морі, а також парламентську зустріч щодо Кримської платформи. Перша подія не відбулася через вторгнення, а друга відбудеться в Загребі 24 жовтня. Так само пройде в онлайн-форматі вже вдруге саміт Кримської платформи.
Нагадуємо, що жодних компромісів щодо територіальної цілісності України. Війна розпочалася у 2014 році та завершиться відновленням всього контролю над нашими територіями — ОРДЛО та Криму. Ми наполягаємо, що санкції з росії не можуть бути зняті до завершення активних бойових дій та відновлення суверенітету.
Комунікації на майданчику Кримської платформи зараз є ще актуальнішими насправді. Кримська платформа це ключовий елемент політико-дипломатичного повернення контролю над територією півострова. Ми його вдосконалюємо, включно з експертною мережею платформи.
