Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
«Амельчикова Соня. … − березень 2022-го. Загинула разом з мамою та сестрою під час російського обстрілу житлових районів міста. Була школяркою, маленькою актрисою маріупольського театру «Концепція». Місце смерті – м. Маріуполь, Донецька обл.
Коптякова Олена. 1975 − березень 2022-го. Загинула на початку березня 2022 р. під завалами будинку, зруйнованого внаслідок російського обстрілу. Місце смерті – м. Ізюм, Харківська обл.
Луценко Євген. …− березень 2022-го. Загинув від вибуху снаряда. З моменту повномасштабного вторгнення російських загарбників Євген Луценко постійно перебував на своєму робочому місці та разом із колегами надавав допомогу онкохворим пацієнтам. проте 13 березня він вирішив скористатися можливістю побачитись із рідними. Транспортний засіб, у якому він їхав додому, поблизу с. Лукашівка потрапив під обстріл. Працював лікарем-хірургом онкоторакального відділення Чернігівського медичного центру
сучасної онкології. Місце смерті – Чернігівська обл».
Це – лише три імені, три людини, три долі з тисяч тих, які обірвав цинічний російський окупант. Зберегти пам’ять про всіх загиблих – обов’язок тих, хто вцілів. І саме це завдання нині виконує Меморіальний центр
Голокосту «Бабин Яр». Нещодавно ця організація запустила Мартиролог жертв російсько-української війни серед цивільного населення за 2014−2022 роки «Закриті очі».
Як йдеться на сайті Меморіального центру, на платформі вже зібрано інформацію про понад 2000 осіб. Дані акумулюються з відкритих джерел, оцінюються дослідницькою командою і публікуються на сайті з можливістю додавати і розширювати важливі факти життя чи обставини смерті. Тож кожен, хто володіє відповідними даними, може додати ім’я. Після модерації ці свідчення будуть опублікованими і стануть частиною національної пам’яті.
Команда проєкту об’єднує науковців, які прагнуть не лише вшанувати пам’ять про загиблих, а й розповісти світу про немислимий у 21 столітті геноцид, якому були піддані українці.
– В основі концепції Меморіального центру «Бабин Яр» – берегти пам’ять про жертви Голокосту, однієї з найбільших трагедій людства, яка виросла на підґрунті національної нетерпимості. Однак сьогодні, через 80 років, коли ми бачимо повернення геноцидних практик, ще більше кристалізується особлива роль Меморіалу в оприявленні злочинного режиму кремля, який під прикриттям ефемерної «денацифікації» знищує українську націю. Повторення історії вкотре показує, що попри унікальність кожної трагедії, геноцидні явища у світі є універсальними. Наш мартиролог – це з одного боку меморіальна платформа, а з іншого – інструмент комунікації зі світом, який нарешті має прийняти виклик колективної відповідальності за війну, що триває, – прокоментував Максим Рабінович, генеральний директор Меморіального
центру.
Проєкт «Закриті очі» покликаний звернути увагу світової громадськості на результати, до яких призводить повільне реагування на військову агресію і бездіяльність у час масового насильства. Платформа має англомовну версію, а тому кожен із будь-якого куточка світу може відвідати онлайн-меморіал і
віддати шану невинним жертвам.
– Назва «Закриті очі» несе в собі певний символізм. Ми говоримо про те, що світ воліє не бачити кількість загиблих українців і втрачених життів внаслідок війни. Щоб наш мартиролог перестав поповнюватися новими іменами, люди повинні нарешті відкрити очі й діяти єдиною та злагодженою силою проти жорстокості російського окупанта і на захист України, – зазначила Анна Фурман, ідейний натхненник проєкту «Закриті очі».
Сформувати повний мартиролог можливо тільки об’єднавши зусилля всіх українців, а тому куратори проєкту закликають долучатися до важливої справи і ділитися інформацією про загиблу людину, обставини її смерті, історію життя. Водночас вони нагадують, що ця база даних створюється на підставі відкритих
джерел та не є офіційним реєстром.
Підготувала Оксана Уретій
