Спрощена процедура повернення із СЗЧ дає змогу військовим частинам легше вирішувати бюрократичні питання та сприяти поверненню військовослужбовців до лав Сил оборони. Про це в коментарі…
У Ірпені відбулась зустріч українського письменника, журналіста, громадського діяча, а зараз солдата Сергія Мартинюка з читачами. Літературний псевдонім автора — Світогор Лелеко. Він поділився цікавими історіями з особистого життя та творчого шляху та наголосив, наскільки важливо для кожного українця відстоювати своє право на свободу.
— Коли 24 лютого я пішов із мисливською зброєю обороняти рідний Ірпінь, я розумів, що не відступлю. Я буду гризти, убивати ворогів, але не віддам рідну землю. Тут живуть моя дружина, діти, друзі, як я, вибачте, штани носитиму, якщо просто складу зброю? За Батьківщину потрібно вбивати, а не вмирати, — зауважив прозаїк Сергій Мартинюк.
Привітати ювіляра прийшли його друзі, товариші по службі та міський голова Ірпеня Олександр Маркушин, який вручив почесну грамоту письменнику за особистий вклад в оборону Ірпеня.

Серед гостей була і давня шанувальниця Сергія Мартинюка етнолялькарка Тетяна Федорова з не зрізаними квітами, що символізують стійкість та «міцне коріння» прозаїка.

— Пан Сергій наша зіронька, справжній патріот та могутній письменник. Його книжки та промови запалюють людей всіх вікових груп на самопожертву та відданість Батьківщині. Знаєте, я подарувала схожі квіти моїй подрузі, так-от вони єдині вистояли з початку широкомасштабного вторгнення, нехай це буде символом незламності Сергія, — зазначила Тетяна Федорова.
Сергій Мартинюк прибічник думки про те, що війна в Україні триває вже 368 років, з моменту підписання Богданом Хмельницьким Переяславської угоди.
— Знаєте, намагання подобатись всім — це шлях в нікуди. Зараз потрібно поставити вирішальну крапку у війні, що триває майже чотири століття. Своїми книжками я хочу навчити молодь любити рідний край та показати, що без боротьби у нас немає майбутнього, — наголосив письменник.
Письменник планує видати спільну збірку віршів зі своїми друзями із Сил територіальної оборони ЗСУ, адже серед одномістян знайшлося маса талановитих. У розробці також фільм у комедійному жанрі про оборону Ірпеня, де письменник хоче з гумором показати тяжкі часи, коли люди попри всі труднощі не падали духом та знаходили сили на жарти.
— Сергій — це людина, яка першого ж дня прийшла зі своєю зброєю для оборони міста. Коли я думаю про нього, то головне слово, яке спадає на думку — справжній. З ним би я точно пішов у розвідку, з ним я вже був під обстрілами, — розповів товариш по службі письменника Михайло із позивним «Тренер».
Ворожі штурмовики намагаються просочуватися до наших позицій під прикриттям листя, але їх чекає неприємний сюрприз.
Спрощена процедура повернення із СЗЧ дає змогу військовим частинам легше вирішувати бюрократичні питання та сприяти поверненню військовослужбовців до лав Сил оборони. Про це в коментарі…