Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На Донеччині після нічного обстрілу росіянами місцеві мешканці й досі ліквідовують завали. Адже деякі уламки розлетілись на 150 метрів від місця розривів, а в цьому радіусі — розташовані десятки будинків.
-
- Ілюстративне фото
За словами керівництва місцевої військової адміністрації, наразі інформації про вбитих і поранених немає. Вірогідно, обстрілювали з артилерії чи РСЗВ.
Відразу ж після обстрілів із постраждалими мешканцями поспілкувалися військові журналісти.
— Ну, як так думаю, що це уламок снаряда, — місцевий мешканець Ігор показує на метал. — Під час обстрілу прилетів цей шматок. Уночі все почалося десь о 2:15. Перший удар був дуже сильний, шибки повилітали. Потім ще 3–4 вибухи, але дещо тихіше. Усього було десь 7 вибухів. На жаль, підвалу в нас немає, а до церкви, де можна сховатися, дуже далеко.
Як пізніше з’ясувалося, постраждала й сама православна церква та чимало будинків по всьому населеному пункту.
Чоловік не розуміє дій окупантів. Адже жодного військового на цій вулиці не проживало. Виходить, що росіяни гатили цілеспрямовано по мирних мешканцях: літніх людях, жінках та дітях.
Його земляк, 75-річний пенсіонер Віктор Іванович не стримує своїх емоцій, розказуючи про нічні звірства московитів.
— Десь о 2-й ночі, коли я спав, щось сильно вибухнуло. Піднявся, побіг за всіма. А нас у будинку живе сім людей. Сховалися в підвалі. Дуже страшно було. Спалахи було видно крізь щілини заклеєного віконця. Ризикуючи життям, піднялися за документами. Та мені ще пощастило — вибито три вікна, пробило дах, а огорожа стала, як пом’ятий папір, — говорить Віктор Іванович.
Допомагає розбирати завали мешканець вулиці Микола:
— У мене пошкоджень немає. Але в сусідів дахи побиті, навіть собаку вбило.
Не припиняє плакати й інша мешканка міста пані Ірина.
— Десь о 2-й ночі я злякалася і досі не можу відійти. У підвалі просиділи аж до світанку. Половини даху і всіх вікон у нас уже немає. Ну, що ж воно тепер робити і як далі жити, — бідкається Ірина.
На вулиці допомагають засипати завали та відновлювати електропостачання комунальні служби.
У місцевій військовій адміністрації обіцяють не залишити людей у біді. Нині саме складають відповідні акти руйнування кожної оселі. Пізніше ж буде проаналізовано обсяги збитків і визначено порядок відшкодування.
