Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець спеціально для АрміяInform прокоментував ситуацію в районі Бахмута.
Хочу детально зупинитися на тому, що називається угрупованням військ противника «Восток», яке діє на Бахмутському та Сіверському тактичних напрямках.
Сьогодні противник знову намагався просунутись на цих ділянках, атакувавши позиції передових підрозділів Сил оборони України за підтримки армійської авіації. У районі населеного пункту Вершини противник атакував через дорогу М-03 позиції наших військ, також упродовж доби його передові підрозділи намагалися просунутися в напрямку Яковлівки, від Стряпівки на Соледар, а також уздовж дороги з Покровського прорватися до східної околиці Бахмута. Усе це закінчилось для противника безрезультатно. На всіх чотирьох ділянках, потрапивши під вогневе ураження наших передових підрозділів та артилерії, противник був змушений відходити на вихідні рубежі.
На Бахмутському напрямку зараз діє 3 тактичні групи противника
По суті, у загальному сенсі на Бахмутському напрямку зараз діє 3 тактичні групи підрозділів противника.
Перша – до 3-х БТГр (одна у другому ешелоні), зі складу 102-го мсп та 6-го «козачого» мсп 2-го АК намагається обійти Бахмут з півночі, наступаючи на Яковлівку та Соледар.
Друга (найбільш небезпечна, яка найближче підійшла до Бахмута) – до 5-ти БТГр (одна у другому ешелоні), зі складу 31-ї одшбр, 5-ї мсбр 1-го АК при підтримці танків 26-го тп, намагається «в лобову» проламати оборону підрозділів ЗСУ східніше Бахмута, в районі Покровського. та прорватися безпосередньо на східні околиці міста.
Обидві ці тактичні групи підтримують не менш як дві артилерійські тактичні групи зі складу 147-го сап.
Третя тактична група до 2-3 БТГр зі складу чвк «вагнер» та тіє ж 5-ї мсбр 1-го АК діє у напрямку Вершина – Зайцеве, з метою прорватися у район Опитного, на південній околиці Бахмута. Окрім того, у взаємодії із танками батальйону «Дизель» зі складу 1-го АК ця група настирливо рветься через Семигір’є на Кодему.
Упродовж минулого тижня противнику так й не вдалося просунутися на всіх цих ділянках, за виключенням району Покровського та Семигір’я. Тут противник просунувся не більше ніж на 1,5-2 км і зачепився за східні околиці цих населених пунктів. Подальші спроби противника наступати на цих ділянках закінчились безрезультатно.
Ворог вирішує проблеми з комплектуванням за рахунок «стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву»
На цьому напрямку у тактичному тилу груп, які діють на схід та на північний схід від Бахмута, командування військ противника додатково розгорнуло до 4-х так званих стрілецьких батальйонів мобілізаційного резерву. І вочевидь надалі збирається ці формування залучити безпосередньо під час наступу на Бахмут.
Звісно, що це відбувається не від «доброго життя». Адже після «перегрупування» частини сил та засобів угруповання «Восток» на південь, у його командування виникли серйозні проблеми з укомплектуванням передових атакувальних груп піхоти. Наразі їхнє командування вимушене вирішувати проблеми комплектування за рахунок цих самих «стрілецьких батальйонів», сформованих з «бомбаських мобіків», рівень боєздатності яких викликає більше питань, ніж відповідей.
Темпи наступу противника викликають певний сумнів у кінцевому успіху
Очевидно, що основний план противника щодо Бахмута полягає у необхідності, на його думку, вирішити одночасно два основних завдання: примусити підрозділи ЗСУ, які обороняються південніше Бахмута у районі Зайцеве – Семигір’є – Гладосове – Курдюмівка, відійти з цього виступу та прорватися у район північніше міста (Благодатне – Соледар – Красна Гора – Парасковіївка), щоб заблокувати його комунікацію зі Слов’янськом. Тобто, «виключити» основну рокаду всього нашого угруповання військ, яке обороняється східніше умовного рубежу Костянтинівка – Краматорськ – Слов’янськ.
На мою думку, саме цього противник буде добиватися найближчим часом, аби створити собі прийнятні умови для подальшого переходу до штурму самого Бахмута.
Проте, я вважаю, що до реального виконання цих завдань командування військ противника на Бахмутському напрямку ще дуже далеке. Принаймні, середньодобові темпи наступу його військ на цих ділянках такі, що викликають певний сумнів у кінцевому успіху всього цього «наступу». Це може призвести до зміни плану командування військ противника щодо «взяття Бахмута».
В оперативному сенсі, просування військ противника на Бахмутському та Сіверському напрямках (яке до того ж наразі не відбувається) особливих дивідендів противнику не принесе.
По суті, це «виштовхування» наших військ до лінії Слов’янськ – Краматорськ – Костянтинівка, пов’язане з необхідністю витрачати на це серйозні ресурси, яких у ворожого командування й так відверто не вистачає.
Тому, нічого дивного в тому, що частину сил та засобів угруповання «Восток» противник перегрупує на південь, немає. Зокрема, підрозділи 40-ї та 155-ї обрмп тихоокеанського флоту, які до цього діяли у його складі, наразі перебувають в процесі перекидання на південь.
Без залучення додаткових потужних резервів російські війська нездатні на проведення наступальної операції
Цілком логічним для противника у цьому сенсі було б – спланувати та провести силами своїх угруповань «Ізюм» та «Донецьк», якусь оперативну наступальну операцію з метою оточення та розгрому угруповання Сил оборони України східніше лінії Слов’янськ – Краматорськ – Костянтинівка. Однак, й російському й нашому командуванню зараз зрозуміло, що на таку операцію (причому одночасно з активізацією на півдні) російське угруповання навряд чи здатне. Принаймні, без вводу додаткових більш-менш потужних оперативних, або навіть стратегічних резервів.
Тому, найімовірніше, наступати на Слов’янському та Бахмутсько-Краматорскому напрямках вони, безперечно, спробують, адже «бункерний дід» вимагає «продовження банкету» за будь-яку ціну. Проте я дуже сумніваюсь, що в них тут щось вийде.
