Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
Активно допомагають захисникам України волонтери Вижницького району Чернівецької області. Волонтери збирають кошти, закуповують на них транспортні засоби, військове спорядження, інструменти, обладнання та інші необхідні у фронтовому побуті речі. Загалом від початку своєї волонтерської діяльності волонтери Вижниччини доправили на передову вже понад два десятки автомобілів — здебільшого позашляховики, хоча був і вантажний мікроавтобус, а ще — швидкісні спортивні мотоцикли, які також користуються попитом на фронті.
— З друзями, колегами з Вижницької районної ради, активістами громадських організацій «Волонтери Вижниці» та «Родина», а також небайдужими мешканцями району ми згуртувалися задля допомоги захисникам десь у середині березня, — розповів кореспонденту АрміяІnform заступник голови Вижницької районної військово-цивільної адміністрації та депутат Чернівецької обласної ради Анатолій Іліщук. — Ми почали надавати допомогу тим, кому вона була необхідна насамперед. Спочатку це були постраждалі мешканці Бучі, Гостомеля, Макарова та Ірпеня. Після них почали допомагати нашим землякам-військовослужбовцям, які проходили службу та боронили Україну у військових частинах на території восьми областей, де йшли бойові дії. Ну і нині постійно відвідуємо наших хлопців на Сході. Щойно повернулися з поїздки, під час якої побували в Чугуєві, Слов’янську, Соледарі, Грушувасі, Бахмуті, Краматорську, Покровську та Часовому Яру.
читайте також:
За словами Анатолія Іліщука, за чотири з половиною місяці, крім транспорту, вони відправили на передову понад 30 мікроавтобусів із продуктами харчування, питною водою, медикаментами, паливом, бензопилами, газовими балонами, формою одягу, карематами, спальними мішками, наплічниками, біноклями, розвантажувачами, бронежилетами, тактичними аптечками, шинами, засобами гігієни тощо. Волонтери Вижниччини відвезли захисникам уже понад 120 тонн різноманітної допомоги.
— Траплялися останнім часом і поїздки до наших захисників, позиції яких за 300–400 метрів від росіян, — каже Анатолій Іліщук. — Там може бути всяке, але ми мусимо їздити і туди, бо хлопцям потрібна наша підтримка. Коли приїжджаєш до них на позиції, де, крім ворога, вони нічого не бачать, приємно усвідомлювати, як підіймається їхній бойовий дух. Вони відчувають, що вдома про них пам’ятають і чекають на них. Тому це наш обов’язок — підтримувати наших захисників. Лише спільно ми здолаємо ворога в цій страшній війні!
Наразі вижницькі волонтери готують до відправки на спекотний Схід ще два позашляховики. Ну і, звичайно, порожніми машини ніколи не їдуть, тож комплектується і вантаж!
