Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
З початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну фахівці Центру навігації, гідрографії та гідрометеорології ВМС ЗС України (ЦНГГМ ВМСУ) долучилися до захисту Батьківщини. І їхня діяльність набула дещо іншого значення. Адже від їхньої щоденної праці сьогодні напряму залежить успіх виконання завдань військових моряків, авіаторів та сухопутних підрозділів національного флоту. Спробуємо розібратися, чому це так.
Перший виклик — ремонт навігаційного обладнання на кораблях ВМС ЗС України
— Наш Центр виконує завдання зі специфічних видів забезпечення — це навігаційно-гідрографічне та гідрометеорологічне забезпечення бойової і повсякденної діяльності ВМС ЗС України. Так, одним із завдань Центру є забезпечення корабельно-катерного складу морськими засобами навігації та океанографії. З початку широкомасштабного вторгнення рф були серйозні виклики щодо стабільності роботи навігаційного обладнання на кораблях, як-от: гірокомпаси, лаги, ехолоти, навігаційні комплекси, електронно-картографічні системи. Тож найперше завдання, яке мали терміново виконувати, — ремонт зазначеного обладнання, — розповідає начальник Центру навігації, гідрографії та гідрометеорології — начальник гідрографічної служби ВМС ЗС України капітан 1 рангу Роман Гончаренко.
За словами командира, своєчасно виконати ремонтні послуги для наших військових суден вдалося завдяки висококваліфікованим фахівцям, які з початку мобілізації були призвані до лав Центру. До цього вони працювали у відповідних фірмах зі встановлення та налагодження такого обладнання. І саме завдяки їхньому досвіду і навичкам поставлені завдання були виконані в короткі терміни.
Про найбільш актуальні запити від військових моряків розповів інженер відділу ремонту лейтенант Володимир.
— Наші спеціалісти на кораблях та катерах виконують різноманітні роботи: від технічного обслуговування до повної заміни приладів. Наразі найбільше роботи із заміни старого, ще радянського обладнання, на нове цифрове. Тож перш ніж корабели почнуть освоювати нову техніку чи нові прилади, ми вже мусимо їх знати, щоб установити на наші кораблі, — пояснює військовий інженер.
Він також зауважив, що з початку війни робота фахівців його відділу вийшла на інший рівень, адже установка обладнання, за яку вони відповідають, може вирішити багато завдань.
— У цей складний час обстановка в морі напружена, тож прилади, які ми встановлюємо, повинні працювати безперебійно і вказувати дані без похибок. Адже точність у навігаційному сенсі — сьогодні може врятувати життя, — впевнений Володимир.
Сучасне обладнання вже успішно використовують фахівці Центру
Завдання гідрографічного забезпечення, що виконує Центр, включає вивчення районів плавання, зокрема десантно-небезпечних ділянок узбережжя, місць базування корабельно-катерного складу ВМС та створення картографічних і описових матеріалів.
— З початку широкомасштабного вторгнення рф ми отримали деякі зразки спеціального гідрографічного обладнання від наших партнерів, які раніше були заплановані до постачання. Нині особовий склад опановує їх та вже успішно використовує. Це обладнання підсилює можливості і дозволяє більш якісно виконувати промірні роботи та роботи з пошуку об’єктів під водою, — відзначив капітан 1 рангу Роман Гончаренко.
Про особливості проведення гідрографічних робіт розповів начальник експедиційного відділу ЦНГГМ ВМС ЗС України капітан 2 рангу Ігор Баб’як.
— Наш відділ займається насамперед роботами на воді. Працюємо в усіх територіальних водах України. Основний напрямок — виконання промірних робіт, пошук підводних об’єктів. Тобто, перш ніж будь-який наш корабель чи катер вийде у визначений район, там спочатку повинні попрацювати ми, щоб визначити, чи дозволяють глибини пройти плавзасобам. За результатами створюються відповідні картографічні матеріали. За час широкомасштабного вторгнення ми виконували завдання на окремих визначених ділянках у Чорному морі, а також на річці Дніпро. Ці роботи були пов’язані з пошуками об’єктів під водою, — зазначив капітан 2 рангу Ігор Баб’як.
За його словами, у роботі неабияк сприяє досвід, здобутий від іноземних партнерів. Адже під час міжнародних навчань фахівці Центру брали участь в освоєнні зразків техніки, яких не було в українських військових. Нині ж, з урахуванням здобутого досвіду, опанувати це нове складне обладнання значно легше.
— До широкомасштабного вторгнення рф наші спеціалісти мали змогу ознайомитися з організацією роботи гідрографічної служби на базі Інституту гідрографії ВМС Італійської Республіки для подальшого впровадження досвіду виконання гідрографічних робіт країн-членів НАТО на сучасному обладнанні у ВМС ЗС України. Крім того, торік ми брали участь у навчаннях в Румунії «Дайв-2021». Тоді їхні фахівці показували, як працювати з гідролокаторами бокового огляду, а цього року ми вже самі виконуємо ці завдання без додаткової допомоги, — розповідає капітан 2 рангу Ігор Баб’як.
Першими операцію з відновлення роботи портів розпочали гідрографи
До слова, саме фахівці експедиційного відділу Центру разом із філією державної установи «Одеський район Держгідрографії» проводили спільну роботу щодо навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства в портах Одещини. Перш за все — щоб визначити безпечні шляхи для руху суден, які перевозитимуть українське зерно.
Від їхнього точного прогнозу залежить перебіг бойових дій
Ще один, не менш важливий, напрямок діяльності Центру — гідрометеорологічне забезпечення. Здавалося б, що та погода для сучасного озброєння та техніки? Але ні, жодне рішення в командному центрі не буде ухвалене без доповіді метеослужби.
— Якщо говорити про наших гідрометеорологів, то їхні завдання як до, так і з початком відкритої агресії рф майже нічим не відрізняються. Єдине, що на сьогодні у планах — це нарощування розгалуженої системи автоматизованих метеорологічних датчиків, що дозволяє отримувати онлайн інформацію фактичних даних щодо узбережжя Чорного моря, а це, зі свого боку, підвищує спроможність прогнозування погоди як для морської авіації, так і для кораблів та катерів, — розповідає капітан 1 рангу Роман Гончаренко. — Для успішного та безпечного виконання завдань військовим усіх родів та видів потрібно знати чи не всі погодні нюанси. Їх і визначають наші фахівці гідрометеорологічного відділу.
Спостерігаючи за процесом чергування і розробки прогнозу погоди для забезпечення ВМС ЗС України, стало зрозуміло, що справа ця далеко непроста. Воно й не дивно, адже якщо звичайній людині прогноз підказує взяти з собою на прогулянку дощовик чи сонячні окуляри, то для військових — це справжні розвіддані.
— Наше основне завдання — гідрометеорологічне забезпечення ВМС ЗС України, контроль за відповідністю фактичних умов прогностичних даних. У кінцевому результаті ми надаємо висновки командуванню, тобто забезпечуємо даними для ухвалення рішення щодо подальшого застосування сил та засобів для виконання завдань. Звісно, у зв’язку з військовою агресією рф обсяг отримання гідрометеорологічних даних та даних щодо розробки прогнозів збільшився, — говорить начальник чергової зміни гідрометеорологічного відділу капітан 2 рангу Дмитро Мороз.
Офіцер зауважує, що фахівці гідрометеорологічного відділу оцінюють погоду та надають рекомендації не лише для того, щоб ними користувалися у своїй діяльності наші військові, а й щоб передбачити дії противника щодо застосування сил та засобів, а саме можливості сприятливих чи несприятливих умов щодо десантування на узбережжя північно-західної частини Чорного моря. Наприклад, як це було в березні, коли постійно проводилася оцінка можливість чи неможливість висадки десанту противника на узбережжі півдня України.
Гідрометеорологічні умови мають велике значення для не лише для військових моряків чи авіаторів, а й для сухопутних підрозділів. Що стосується останніх, то тут йде прив’язка до пори року. Наприклад, взимку треба враховувати, що у разі сніжної погоди техніка може не піти, дощ – це бруд, який може також стати пасткою для піхоти. Тож ми можемо попередити ускладнить чи полегшить погода виконання завдань нашим військовим, – пояснює капітан 2 рангу Дмитро Мороз.
Хто володіє інформацією, той здатен впливати на ситуацію
— Крім того, на Центр покладаються завдання з обміну навігаційно-гідрографічної інформації, що включає в себе, насамперед, оголошення про небезпечні або заборонені райони для плавання через національного координатора міжнародної автоматизованої служби НАВТЕКС ДУ «Держгідрографія», — розповідає капітан 1 рангу Роман Гончаренко.
Тож, як бачимо, Центр навігації, гідрографії та гідрометеорології ВМС ЗС України є надзвичайно важливою складовою національного флоту. Особливо сьогодні. Завдяки їхній роботі в морі виконують завдання наші військові моряки, у небі — авіатори, на суші — морпіхи.
Довідково. 30 червня 2004 року на базі окремого гідрографічного дивізіону, гідрометеорологічного центру, топографічної частини, бази ремонту і зберігання озброєння в Севастополі створено Центр навігації, гідрографії та гідрометеорології Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Після тимчасової окупації Кримського півострова у 2014 році Центр було передислоковано в місто Одеса.
Військовослужбовці Центру виконували бойової завдання в антитерористичній операції, операції Об’єднаних сил. З початком широкомасштабного вторгнення рф беруть участь у забезпеченні виконання бойових завдань на південному напрямку нашої країни.
Фото автора та з архіву навчань «Дайв-2021»
