Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
У попередніх матеріалах ми писали про зміну сутності протиборства в російсько-українській війні шляхом впровадження високотехнологічних зразків озброєнь на прикладі реактивних систем залпового вогню М142 HIMARS та М270 MLRS.
З їх успішним застосуванням тісно пов’язані різноманітні безпілотні літальні апарати (БПЛА), які спільно з іншими засобами розвідки надають необхідну ситуаційну обізнаність на всіх ланках управління військами і дозволяють ефективно застосовувати засоби ураження. АрміяInform підготувала короткий огляд основних новин в контексті поширення дронів у Збройних Силах України.
З головного — на сьогодні динамічно розвивається проєкт, започаткований Міністерством цифрової трансформації України, який у медійному просторі отримав назву «Армія дронів».
З цього приводу очільник міністерства Михайло Федоров у своєму телеграм-каналі повідомив, що завдяки пожертвуванням українців вже укладено контракти на загальну суму 260,5 млн грн на постачання дронів різного призначення для ЗС України і найближчим часом вони з’являться в бойових порядках наших військ.
Якщо говорити про конкретні зразки, то це дрони-розвідники Fly Eye, наземні системи (контейнерні пускові установки) для ударних дронів-камікадзе Warmate, а також мультикоптери Matrice. До речі, закупівля Fly Eye стала можливою завдяки допомозі на суму понад 100 млн грн від підприємця Максима Полякова, який добре відомий своїми інноваційними проєктами у сфері космічних технологій.
На доповнення до проєктів Мінцифри, за ініціативи місцевої громадськості для потреб українських військових в Польщі розпочато збір коштів на закупівлю дронів-камікадзе Warmate та наземної станції управління ними. Організатори акції планують зібрати для цього 4 млн злотих (близько 24,7 млн гривень).
Окрім отримання дронів зарубіжного виробництва, в Україні ціла низка підприємств працює над аналогічними вітчизняними проєктами.
Наприклад, група українських інженерів і програмістів розробила вітчизняний БПЛА Made in Ukraine, який виготовлений з матеріалів, що погано виявляють ворожі радари, і може скидати на противника боєприпас із висоти до 100 м. Ініціатором проєкту став Володимир Яценко, фундатор Monobank.
Наразі розробники відпрацювали сьому версію БПЛА, використовуючи досвід і пропозиції військовослужбовців ЗСУ. В інтерв’ю ЗМІ пан Яценко повідомив, що боєзапас дрона налічує шість гранат, а дальність застосування — до 20 км. Розробники кажуть, що під час випробувань БПЛА показав точність влучання до трьох метрів з висоти 100 метрів, а в перспективі точність ураження буде доведено до 1 метра.
Крім того, Україна зробила черговий крок для розгортання власного виробництва безпілотників Bayraktar
Пресслужба Кабміну повідомила, що в парламент буде направлено проєкт Закону України про ратифікацію угоди між Україною та Туреччиною про співпрацю у сфері високих технологій, авіаційної та космічної галузей. З цього приводу Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив: “Серед іншого, це дозволить побудувати на території України завод з виробництва та обслуговування знаменитих безпілотників Bayraktar.
Нагадаємо, що буквально напередодні широкомасштабної війни, в лютому цього року, президенти України та Туреччини підписали угоду, яка створює правові передумови для промислового виробництва БПЛА компанії Baykar безпосередньо в Україні.
У недавньому інтерв’ю CNN директор Baykar Makina Халук Байрактар підкреслив, що вони ніколи не постачали свої бойові БПЛА російській федерації та не мають будь-яких таких планів на майбутнє.
До речі, у світі досить швидко роблять висновки з досвіду застосування БПЛА в Україні, особливо в частині їх захисту від різноманітних антидронових систем та засобів РЕБ в цілому. Наприклад, у Великій Британії за підтримки міністерства оборони країни створили дрон із лазерним управлінням. Нещодавно на навчальному полігоні Солсбері-Плейн відбулися військові випробування БПЛА з лазерним управлінням виробництва компанії QinetiQ.
За інформацією видання Defence News, його відмінність — спеціальні датчики, що вловлюють лазерні промені та технології оптичного зв’язку FSOC (Free Space Optical Communication) для бездротової передачі даних, які не залежать від радіочастот і тим самим мінімізують уразливість від РЕБ противника. Хоча дрони з технологією FSOC мають недолік у вигляді малого радіусу дій (зазвичай близько 400 метрів), вони можуть бути корисними для проведення розвідувальних або диверсійних дій на рівні невеликих підрозділів.
