Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Українці продовжують вступати до лав добровольчих формувань територіальних громад.
Так зробив і 28-річний чоловік із позивним «Андре». У цивільному житті він працював на заводі інженером-технологом.
— Коли до нашого населеного пункту вдерлися росіяни, майже відразу зайшли і в мій будинок. Я знав, що вони перевертають у помешканнях догори дриґом буквально все, шукають документи, фотографії, забирають із собою учасників АТО чи колишніх військових, багатьох із них катують. 5 років тому я проходив службу в одній із механізованих бригад. Та якимось дивом, навіть знайшовши в мене травматичну зброю, вони просто забрали її, залишивши мене поза увагою.
Коли росіян вибили з Київської області, я відразу вирішив йти до ДФТГ. Ситуація, коли ворог майже зненацька приходить до нашої домівки, не має повторитись ніколи. Тепер у мене в руках є зброя, і я максимально намагаюсь навчитись військової справи. Ще не можу сказати, що я вже крутий військовий профі, але відповідну базу маю. Принаймні СВД опанував досить непогано. ДФТГ для мене є підготовчим етапом до наступних кроків.
У моєму добровольчому формуванні вже є люди, які пішли служити до ЗСУ. Мій товариш, приміром, пішов до Десантно-штурмових військ, вже воює. Я теж тепер думаю над тим, щоб після ДФТГ піти служити до ЗСУ.
