Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Повітряне командування «Захід» відповідає за захист від ударів із повітря об’єктів цивільної та військової інфраструктури на території восьми областей заходу України. Нині авіаційні, зенітні ракетні й радіотехнічні підрозділи ПвК несуть бойове чергування з протиповітряної оборони практично в усіх регіонах нашої країни. Без вихідних і повноцінного відпочинку вони б’ють російських стерв’ятників в нашому небі, збивають крилаті та балістичні ракети окупантів.
Від початку повномасштабного вторгнення підрозділи та екіпажі Повітряного командування «Захід» знищили понад три сотні повітряних цілей. Майже 50 з них вартові неба знищили в зоні відповідальності — західних областях країни. Ще більше ніж 260 цілей — під час виконання бойових завдань практично в усіх регіонах нашої країни. Це літаки, гелікоптери, балістичні й крилаті ракети, безпілотні апарати російських загарбників.
Вартові неба розповіли АрміяInform про настрій, з яким вони б’ють ворога п’ять місяців поспіль.
Михайло — підполковник, командир зенітного ракетного підрозділу.
— Завдання зенітного ракетного підрозділу — захист від ударів з повітря важливих об’єктів держави. Ми робимо все можливе 24 години на добу сім днів на тиждень. Люди й техніка працюють на межі витривалості. Постійно перебуваємо в готовності до бойової роботи. Ми ніколи не стоїмо на місці, змінюємо позиції, прагнемо опинитися саме на напрямку прольоту ракет. Мотивація — надзвичайна. Ми захищаємо свою рідну землю. Кожний наш успішний бойовий пуск — це чиїсь врятовані життя, долі, вцілілі будинки, важливі об’єкти. Це наш внесок у перемогу. Ми не стомилися. Будемо захищати країну від ударів окупантів з повітря доти, доки не відіб’ємо у них бажання атакувати нас.
Володимир — старший солдат, оператор переносного зенітно-ракетного комплексу.
— Зовсім недавно я знищив крилату ракету окупантів з ПЗРК. Це надзвичайні відчуття. Ейфорія, радість, емоційне піднесення. Ця ракета не досягла цілі й нікого не вбила. Я не стомлюся робити це знову й знову. Стільки, скільки це буде потрібно. Я прийшов в армію у 2018 році. Завжди знав, що маю бути в лавах тих, хто захищає рідну землю.
Любов — молодший сержант, командир підрозділу зенітного ракетного полку.
— Я прийшла служити в армію у 2011 році. Дуже хотіла бути військовослужбовцем, прагнула потрапити в сили спеціальних операцій. Серйозно готувалася до служби — бігала напівмарафони, підтримувала фізичну форму, вивчала ази військової підготовки. Робила декілька спроб пройти первинний відбір і таки виконала всі нормативи. Нині я служу в Повітряних Силах ЗС України. Навантаження дуже велике. Однак ніхто не жаліється. Сили волі достатньо, аби протистояти окупантам і очищати від них та їхніх ракет наше рідне українське небо. Я бігала напівмарафони і знаю, як важко не здатися й досягти фінішу. Бачу, що мої колеги «не зійдуть з дистанції» аж до самої перемоги.
Олександра Качмар — майор, начальник служби зв’язків з громадськістю Повітряного командування «Захід».
— У нашому командуванні служать тисячі військовослужбовців. Це льотчики, зенітники, локаторники, зв’язківці, багато різних фахівців, які захищають наше рідне українське небо від ударів з повітря. Спілкуючись з нашими вартовими неба, я запитую в них про настрій, про сили боронити свою країну. І завжди чую відповідь: «Ми не стомимося доти, доки не переможемо, ми на правильному боці історії, за нами — правда і справедливість, ми переможемо». Вони кажуть, що сил бити ворога їм додає надзвичайна підтримка тисяч людей.
