Дослідник і популяризатор козаччини став тим, хто повернув українському народові пам’ять про його героїчне минуле і перетворив історію на національну…
Зенітно-ракетний комплекс Stormer HVM (High Velocity Missiles — «високошвидкісні ракети») — це самохідний зенітний ракетний комплекс на гусеничному шасі. Його основне призначення — прикриття від засобів повітряного нападу та розвідки в ближній зоні.
На озброєння британської армії перші Stormer HVM надійшли у 1997 році. Як база використовується британський бронетранспортер FV4333 Stormer, розроблений компанією Alvis plc. У бронетранспортері застосовано легкий і водночас міцний зварний алюмінієвий корпус з протикульовим та протиосколковим захистом.
Stormer має високу мобільність та доволі компактні габарити. У його передньому відсіку встановлено дизельний двигун Perkins T6 3544, потужністю 250 к.с., що здатен розганяти майже 14-ти тонну машину до 80 км/год. Запас ходу при цьому сягає 600 кілометрів. Ходова частина — шестикаткова з торсійною підвіскою. Екіпаж ЗРК — 3 людини.
На даху Stormer HVM змонтована спеціальна поворотна пускова установка для восьми ракет Starstreak. Ще 12 ракет зберігається у кормовому відсіку корпусу. Поряд із пусковою установкою встановлено панорамний приціл з тепловізійним каналом і система попередження про повітряну загрозу для розпізнавання цілей та визначення їхньої пріоритетності. За деякою інформацією, Stormer може виявляти літаки на відстані 18 км і вертольоти на відстані 8 км. При цьому від захоплення цілі до запуску ракети проходить менше ніж 5 секунд.
Stormer HVM не має радіолокаційної станції, тож він нічого не випромінює і не може бути зафіксований бортовими системами попередження про загрозу, які встановлюються на літальних апаратах. Наведення на ціль здійснюється у напівавтоматичному режимі за допомогою лазерного променя.
Сама ж ракета Starstreak здатна вразити ціль на максимальній висоті 5-7 км та на дальності 7 км. Після пуску вона летить до цілі зі швидкістю понад 1 км за секунду! А це значить, що у ворожого літального апарата лишається надзвичайно мало часу на будь-який маневр. Також, у ракеті, замість однієї осколково-фугасної бойової частини, використовується три окремих бойових елементи — вольфрамових дротиків, котрі вражають ціль на кінцевому етапі атаки.
читайте також:
Фото та відео з інтернету
