Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Командування ССО Збройних Сил України на своїй офіційній сторінці у Facebook зазначило, що «нині у складі Сил спеціальних операцій діє потужна мережа, до якої входять підготовлені загони так званих партизанів… Бійці цих підрозділів з перших днів вторгнення й донині працюють на окупованій території по всій Україні, проводять розвідку в тилу противника, здійснюють диверсійні заходи тощо.
Результати їхньої роботи — це знищені особовий склад і техніка противника, командні пункти та шляхи сполучення, вдале перешкоджання просуванню ворожих військ».
І дійсно — чи не щодня ми читаємо у ЗМІ та соціальних мережах про успішні дії нескорених українців, які залишившись на тимчасово захоплених рашистами територіях, продовжують чинити опір терористичній зграї. Замахи на військових рф, зрадників та колаборантів, що працюють на агресора в окупаційних адміністраціях, вибухи на залізницях, підриви мостів, інші диверсії, поширення антиросійських листівок свідчать про високу активність українських партизанів.
Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті дійшов висновку, що завдяки їм росіянам складно встановити стійкий контроль над цими регіонами та втілити плани приєднання захоплених територій півдня.
З американськими колегами погоджується український військовий експерт, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. В коментарі АрміяInform він зауважив, що у нас партизанський рух легітимізувався на законодавчому рівні з набуттям чинності Закону України «Про основи національного спротиву», який врегулював створення загонів територіальної оборони й визначив, що в Україні може діяти рух спротиву, координований Силами спеціальних операцій ЗСУ. На його думку, наші партизани не лише завдають супротивнику відчутних воєнних втрат, а й суттєво деморалізують агресора та його посіпак.
— Через значну кількість нелояльного населення, особливо на півдні, та його антиросійських дій щодо, приміром, підриву автівок, надсилання повідомлень і попереджень на адресу колаборантів, росія відверто розгубилася з тим, що робити з окупованими територіями, — стверджує експерт. — Спочатку інтервенти думали, що застосують сценарії «ДНР» і «ЛНР», потім бажали створити якусь там «таврійську губернію». Зараз вони починають говорити про референдум з перспективою незаконної анексії, але й цього не можуть зробити через дії руху опору, який плутає їм карти.
На думку Олександра Мусієнка, сучасний опір у тилу дещо відрізняється від, наприклад, визвольних перегонів Української повстанської армії: «Зараз рух опору використовує різні тактики, зокрема підрив залізничного мосту між Мелітополем і Токмаком — це диверсійна робота класичного партизанського типу. Але при цьому не обов’язково партизанам проживати десь у криївках, переховуватися у лісах… Крім військової боротьби з окупантом, проукраїнське населення вчиняє й ненасильницький спротив, який проявляється в непокорі, солідарності людей, інформуванні ССО про дислокацію ворога, розклеюванні агітаційних листівок».
Звичайно, рух опору й способи його організації — це тема вкрай утаємничена. АрміяInform вдалося поспілкуватися з офіцером одного з управлінь ЗСУ, що з 2016 року координує одну з тилових мереж підпільників Донецької області. Підполковник із позивним «Чак» розповів, що свого часу працював у Департаменті карного розшуку МВС України й за своїми посадовими інструкціями спілкувався з негласними агентами-інформаторами.
— Цей контингент із категорії кримінальників використовується оперативниками для отримання інформації про вчинені або такі, що готуються, злочини. Багато хто і цих громадян, що свого часу відбули покарання, виявилися справжніми патріотами, — розповідає «Чак». — Перебуваючи на окупованій території, вони інформують командування про скупчення особового складу військ російської федерації та їхню передислокацію… Офіцер пригадав кілька вдалих залпів українських артилеристів по танках та бойовій техніці за координатами, що надали його інформатори.
— На жаль, двох із п’яти моїх агентів росіяни виявили й розстріляли, — каже він. — Троє продовжують працювати. Підполковник каже, що навіть у не цілком законослухняних наших громадян є дух волі й мотивація, якої бракує рашистам: «Мої слова схожі на високу патетику, але ми дійсно заради України готові піти на смерть».
Колишній керівник партизанського осередку у 2014-2015 роках на Луганщині Герой України Володимир Жемчугов в ефірі телеканалу «Україна-24» сказав, що до організації українського підпілля, крім ОСС, яким у цьому належить провідна роль, долучаються й інші силовики: «З кожним днем партизанських операцій стає дедалі більше. СБУ займається своїми осередками, поліція, військова розвідка, ТрО — своїми. Те, що я бачу зараз на півдні — наші спецслужби головним чином зосередилися на двох напрямах: перший — ліквідація зрадників і колаборантів, другий — знищення складів і шляхів постачання ворожої зброї та техніки».
Володимир Жемчугов говорить, що, на жаль, і рашисти також підготувалися до протидії руху опору.
— Вони приходять у кожне місто, кожне селище вже із заготовленими списками, де позначені ветерани АТО, правоохоронці, патріоти. Головним зрадником патріотів став Facebook, — стверджує він. — Партизанів їм знайти тяжко — бачите скільки вдалих операцій було проведено останнім часом… Тож окупанти у безсиллі ходять по домівках з обшуками й часом затримують цілком мирних громадян, які лише робили на захист України дописи в соціальних мережах.
Аналізуючи останні повідомлення в мас-медіа, можна зробити висновок, що поступово набирає обертів партизанський рух у тимчасово окупованому Криму та навіть у російській федерації та підпорядкованій їй білорусі.
Зокрема постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева в ефірі Громадського радіо сказала, що антивоєнні активісти «і шини проколюють в автомобілях, де є Z-символіка, і військкомати підпалюють, і лавки у парках розмальовують… Я думаю, що за правильної комунікації з українського боку такі акції можуть тривати». За її словами, наразі відомо про понад 100 таких випадків.
Про те, що за злочинні дії свого диктатора доведеться розплачуватися довгі роки, починають розуміти й деякі росіяни. Не те що вони підтримують Україну — скоріше, переживаючи за своє майбутнє, вони проводять нечисленні акції протестів, аби не потрапити до російської окупаційної армії — кидають «коктейлі молотова» у приміщення військкоматів. А зовсім нещодавно за аварію на залізничній колії, що веде до складів комплексного зберігання ракет, боєприпасів та вибухових матеріалів (в/ч 55443) головного управління міноборони рф, взяла відповідальність така собі «Бойова організація анархо-комуністів» у володимирській області.
Сподіватися на ефективність епізодичних диверсій російських або білоруських партизанів немає сенсу… У справі боротьби з терористичною ордою покладатимемося на ССО ЗСУ та на наші сили спротиву.
- 28 березня. У Сумській області українські партизани захопили танк Т-80 з боєкомплектом, який передали місцевим підрозділам тероборони.
- 29 березня. Партизани у Сумській області замінували дорогу та зробили засідку. Внаслідок цього були знищені БТР-80, САУ «Мста-С», ліквідовано десятьох окупантів.
- 22 травня. У тимчасово окупованому Енергодарі місцеві партизани влаштували вибух у будинку, де мешкає «глава нової адміністрації» окупантів Андрій Шевчик. Колаборант та його охоронці госпіталізовані з травмами різного ступеня важкості.
- 25 квітня. У Кремінній Луганської області у мерії міста, де була окупаційна влада, пролунав вибух. Пів будівлі разом із російськими силовиками та представниками «нової влади» знесло.
- 28 квітня. Підрив залізничного мосту біля села Якимівка Мелітопольського району Запорізької області. Цей шлях росіяни використовували для підвозу боєприпасів і техніки з анексованого Криму до лінії фронту на Донбасі.
- 29 травня. У тимчасово окупованому Мелітополі пройшла патріотична акція на підтримку України, організована рухом «Жовта стрічка».
- 30 травня. У центрі Мелітополя біля будинку призначеного окупантами «губернатора» Запорізької області Євгена Балицького партизани підірвали начинений вибухівкою автомобіль. Поранено членкиню військо-цивільної адміністрації окупантів — племінницю фейкового очільника області. За голову самого Балицького партизани пропонують 10 тисяч доларів.
- 18 травня. Пошкодження бронепоїзда російських військ і залізничних колій. Вибухівка, встановлена на рейках, здетонувала під вагоном з особовим складом.
- 12 червня. Вибух біля захопленої приймальні народного депутата України, яку окупанти назвали «міністерством внутрішніх справ». Мер тимчасово захопленого Мелітополя Іван Федоров припустив, що вибух у «день росії» могли організувати самі рашисти.
- 18 червня. Автомобіль начальника «Північної виправної колонії № 90» в Херсоні Євгена Соболєва, призначеного окупантами керувати обласним управлінням служби виконання покарань, підірвали партизани. Тюремника-зрадника з тяжкими травмами госпіталізовано.
- 22 червня. Замах на колишнього парламентарія Сергія Ковальова, котрий заявляв, що на українському півдні «росія назавжди». У місті Гола Пристань підірвано його автомобіль. Зрадник, лежачи на лікарняному ліжку, у повідомленні росЗМІ звинуватив у замаху спецслужби України.
- 22 червня. У Чорнобаївці від фугасу вибухнув автомобіль колишнього керівника місцевої автостанції, призначеного рашистами «головою місцевої адміністрації територіальної громади» Юрія Турульова. РосЗМІ писали, що «охоронці Турульова відреагували миттєво, чиновник дістав множинні легкі осколкові поранення».
- 24 червня. У спальному районі Херсона підірвано автомобіль місцевого колаборанта Дмитра Савлученка. Член партії Шарія, що очолив так званий департамент сім’ї, молоді і спорту окупаційної адміністрації, загинув на місці.
- 25 червня. Підрив машини пособниці окупантів — «начальниці» управління освіти «нової» адміністрації міста Каховки Ірини Махньової.
- 2 липня. Рашистський бронепоїзд, який віз боєприпаси, зійшов з рейок біля Мелітополя. За інформацією місцевого видання «РІА Мелітополь», його обстріляли з гранатометів.
- 3 липня. Підрив залізничного мосту між окупованими Мелітополем та Токмаком. Цією гілкою росіяни переганяли склади зі зброєю та військовою технікою на фронт.
- 11 липня. Помічник окупантів, призначений росією на посаду голови селища Великий Бурлук Харківської області, Євген Юнаков загинув під час підриву автомобіля. Про це з посиланням на заяву так званої адміністрації селища повідомляють росЗМІ.
- 14 липня. В окупованому росіянами Маріуполі виникла пожежа на маслоекстракційному заводі «Сателіт». Її партизани влаштували, щоб не дати росіянам вивезти заводське обладнання.
- 16 липня. Призначений російськими загарбниками в тимчасово окупованому Херсоні «голова обласної адміністрації» Володимир Сальдо у важкому стані перебуває в лікарні. За словами радника голови Херсонської ОВВА Сергій Хланя, точна інформація про причини потрапляння Сальдо на лікарняне ліжко невідома. «Є дві версії. За однією з них, постаралися наші партизани. А є ще одна версія, теж на рівні чуток, адже я точно не знаю, що сталося, але Сальдо могли отруїти свої, а саме представники ФСБ», — розповів Хлань.
фото з відкритих джерел
