Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Рашист розповідає мамі, що його рота хоче тікати із зони бойових дій: «У нас у генерала прізвисько – кривавий генерал, коливан, тварина. Це все про нашого. Нехороша людина. Він свого часу сказав, що йому по… (байдуже) на людей – я хочу зайти в Харків. Всім людям вже… Говорив з ними. Їм вже нас… (без різниці). Вони не хочуть навіть слухати. Просто почалась люта паніка, от і все».
Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Мама окупанта – любителька гороскопів. І розповідає сину, що це карма! Начебто він відпрацьовує гріхи за минуле життя: «В минулому житті у тебе в карті стоїть, що ти зараз в гарячій точці, тому що в тебе була зрада батьківщини».
Син обіцяє поговорити з співслужбовцями, але є проблема: «Знаєш, скільки людей хоче залишитися з нашого взводу? Стільки, скільки у тебе дітей всього! Втекло вже понад 100 людей. Тобто, 100 людей вже знаходяться в Калінінграді. Когось звільняють, когось ще щось. Це тільки взвод. Таких три взводи! Третій, мабуть, повністю піде, другий – там трохи людей залишиться. Нас має бути 30 людей, залишилось 10. Інші або поранені, або вбиті».
Втім, маму окупанта не дуже хвилює можлива втрата сина. Вона вважає, що вони мають воювати до останнього росіянина: «Назвався груздьом, лізь в кузов».
