Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Цього року Центру Next Step Ukraine, який працює в рамках благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine («Відродження Захисників України»), виповнилося 3 роки. Засновницею його є Ірина Ващук-Дісіпіо — українка, що проживає у США. За цей час у реабілітаційному закладі відновили здоров’я близько 200 поранених захисників.
Кореспондент АрміяInform побував у Ірпені і дізнався, як Центр пережив окупацію та налагодив роботу.
У Next Step Ukraine доводилось бувати неодноразово. І заклад щоразу дивував новим унікальним американським обладнанням, яке регулярно постачалося завдяки Благодійному фонду, і аналогів якому в нашій країні немає. Знайомий був і з колективом реабілітологів. Але цього разу звичних для мене фахівців не побачив. Натомість мене зустріла фізичний терапевт Марта Резанцева, яка люб’язно погодилась на кілька хвилин спілкування.
− Як тільки окупанти підійшли до міста, ми встигли вивезти хлопців, які були в нас на проживанні, − розповідає Марта. — Самі ж трималися до останнього. І лише 6 березня залишили наш Центр. Весь період окупації дуже переймалися долею закладу. Але, мабуть, ті «Ангели добра», якими ми були нагороджені як неодноразові переможці Національного конкурсу «Благодійна Україна», нас таки уберегли. Тому що ворог оминув наше приміщення і воно не постраждало. Натомість не пощастило квартирі, в якій розміщуються наші пацієнти. Вона зруйнована через обстріли.
Не міг не запитати мою співрозмовницю про знайомих мені реабілітологів братів Дмитра та Миколу Свищів. Марта розповіла, що Микола мобілізувався і служить медиком, Дмитро — в одному з підрозділів Національної гвардії теж на фронті. До слова, свого часу Микола здобув непогану практику у Військово-медичному центрі Західного регіону, куди він потрапив після закінчення Львівського медичного університету.На фронті перебувають ще два співробітники Центру — Андрій Пенцак і Дмитро Шатровський, який у 2014 році воював у складі добровольчого батальйону, а потім був ще й заступником командира батальйону з розвідки.
− Нині наша нагальна задача — підібрати хлопцям заміну, − продовжує розповідь Марта Резанцева. — Поки пацієнтів небагато, я справляюсь одна. Але з часом розголос про відновлення роботи Центру пошириться, і до нас почнуть прибувати більше пацієнтів, тому потрібні будуть фахівці для занять з реабілітації.
На одному з тренажерів чоловік хвилин з десять вперто виконував одні й ті ж рухи.
− На передовій дістав бойову травму хребта, − пояснив колишній воїн 56-ї окремої мотопіхотної бригади Денис. — Поки був на фронті, сидів на пігулках та ін’єкціях. Повернувся додому, прооперувався, і виникла потреба в реабілітації. Волонтери, які мною опікувались, порадили звернутися до ірпінського Центру. Сьогодні почуваюся значно краще і сподіваюсь, що незабаром повністю відновлюсь.
Поділився своїми враженнями й молодий хлопець Олег, який вже рік проходить тут реабілітацію після важкої травми.
− Почуваюся значно впевненіше, − зазначив пацієнт Центру. — Покращилась рухливість. Я не воював, але спостерігаю за тими бійцями, які дістали поранення на фронті й вони мене мотивують до серйозних занять, не опускати руки і вірити в себе.
На стіні тренажерного залу помітив фото пораненого ветерана і знайшов його серед тих, хто відновлюється на тренажерах. Інтуїція підказувала, що молода людина напевно тут не перший рік проходить реабілітацію. Не помилився.
− Центр Next Step Ukraine, без перебільшення, став моїм другим домом, − усміхається Дмитро Трибой, ветеран 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Розвідник дістав важке поранення в голову ще восени 2017 року. Після тривалого лікування в лікарнях та госпіталях ось уже два з половиною роки проходить реабілітацію в Ірпіні.
− Буду займатися стільки, скільки потрібно, аби повернутися до активного життя, − впевнено говорить ветеран. — Тут дуже досвідчені фахівці, і я вірю, що вони мені допоможуть.
На останок про одну важливу деталь. Коли Центр перебував у окупації, команда виїхала до Львова і працювала на… складі.
− Це не простий склад, − пояснила Марта Резанцева. — Всім відомо, що Ірина Ващук-Дісіпіо активно допомагає нашим воїнам на фронті. Так ось із Сполучених Штатів Америки вона надсилає до Львова різноманітні вантажі з медобладнанням, яке потім переадресовується до бригад і госпіталів.
Додамо, що Благодійний фонд Revived Soldiers Ukraine доправив до військових частин на фронт і військових медичних закладів ще й велику партію карет «швидкої допомоги».
