Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
АрміяInform продовжує розповідати про підготовку військовослужбовців ЗСУ з тактичної медицини.
Наші кореспонденти вирішили дізнатися про основні речі, які має робити бойовий медик, якщо хоче бути корисним для свого підрозділу.
Свої поради цього разу дав начальник медичного пункту однієї з бригад ЗСУ, що входить до складу військ оперативного командування «Північ», молодший лейтенант Вадим Франасюк.
— Потрібно постійно тренуватися. Що більше тренуєтеся з будь-якого предмета, в будь-якому напрямку, то кращим буде кінцевий результат. Недостатньо спробувати один раз, у тактичній медицині все має бути відточене до рівня рефлексів. Велику роль відіграє м’язова пам’ять, рукам потрібне постійне нагадування. Взагалі, недопустимим є нехтування тактичною медициною, адже наскільки б дужим і навченим не був військовий, без вмілого надання домедичної допомоги в разі поранення — він просто стече кров’ю, — каже офіцер.
Так само важливою для підготовки з тактичної медицини він вважає здатність підтримувати свій морально-психологічний стан та бойовий дух на належному рівні:
— Важливо ніколи не панікувати, не падати духом, не зневірятися в собі, у своїх побратимах, командирах, українському народові й підтримці світу. Мабуть, жодна країна, яка протистояла росії, не мала такої іноземної підтримки, як ми. Основна зброя росії — це не ракети й авіація, а пропаганда й намагання подавити нас морально. Тому для нас так важливо не падати духом та бути стійкими до інформаційного сміття, що йде від агресора.
Вадим Франасюк також радить тримати себе в гарній фізичній формі.
— Коли ми проводимо заняття з підрозділами з тактичної медицини, то поєднуємо застосування певних комплексів фізичних вправ: присідання, упор лежачи, прес, стійку в планці з екіпіруванням або без. Адже що краще ви будете підготовлені фізично, то легше вам буде наблизитися до пораненого й евакуювати його, то легше буде переміщатися з ним та використовувати правильну техніку. Вона й належний рівень фізичної підготовки завжди дадуть своє. Людина з меншою вагою може з легкістю підняти пораненого, який переважає за розмірами, тільки завдяки використанню правильної техніки. Також бувають випадки, коли підрозділу потрібно відступати, заради виживання та відновлення боєздатності, це потребує певної швидкості, якої можна досягнути лише тренуванням тіла, — зазначає начальник медичного пункту.
І він нагадує, що ніколи не треба зупинятись на досягнутому:
— Не варто думати, що ти вже все пройшов та все знаєш. Завжди потрібно прагнути до нових знань і порівнювати поради різних інструкторів. Змінюються озброєння й характер ведення бойових дій, підвищується рівень підготовки інструкторів, з’являються нові методики. Саме тому ніколи не пізно вчитися та дізнаватися щось нове. Світ змінюється — потрібно йти в ногу з часом.
