Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На аудіозаписі телефонної розмови, оприлюдненої на сторінці Головного управління розвідки МОУ, російський боєць з подругою обговорюють намагання дружин військових російської танкової бригади, яку відправили на війну в Україну, повернути чоловіків додому: «Я їх розумію чудово. Чоловіки поїхали на навчання. А приїжджають не всі з цих, начебто навчань. Спочатку поїхали на навчання, потім з’ясувалось, що спецоперація, а ця спецоперація перетворилась на війну. Від цього користі не буде. Дружини нічого не зможуть зробити, щоб їх повернути. Що до путіна напряму звернутись? Не було такого ніколи. Путін скаже – я радий за тебе. Мені пох… (байдуже). І все. Як у мене комбат постійно. Я, каже, радий за тебе, мені пох… (байдуже)» – каже окупант.
Дружина мріє про те, щоб чоловіка відпустили додому хоч на місяць. На що він відповідає: «Я б зробив так, щоб потім не повернутися сюди», – йдеться у розмові.
