Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Однокласники та вчителі пам’ятають його як надійного товариша, спокійного, чуйного хлопця, який ніколи не відмовляв у допомозі і не жалів нічого для друзів. Він був дуже охочим до знань, завзятим любителем спорту, привітним, врівноваженим і життєрадісним. Понад усе любив Україну і свою родину, завжди піклувався про маму і сестру.
Однокласниця Настя Власюк згадує: «Артем був чудовою, неймовірно позитивною людиною. Добрий, чуйний, зі щирим серцем та відкритою усмішкою. Завжди готовий прийти на допомогу. Про Артема в мене лише світлі і хороші спогади…».
Артем Слісарчук народився 2 квітня 1990 року. Закінчив дев’ять класів школи-гімназії та технікум.
10 січня 2013 року був прийнятий на військову службу за контрактом, пройшов шлях від солдата до сержанта, обіймав посади оператора зенітної ракетної обслуги, командира відділення — старшого оператора радіолокаційної станції відділення бойового управління, заступника начальника зенітної ракетної обслуги.
Постійне прагнення до професійного зростання, наполегливість у навчанні помітило командування, і згодом Артем Олександрович успішно подолав шлях до офіцерських зірок: закінчив курси підвищення кваліфікації Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, отримав первинне офіцерське звання молодшого лейтенанта, очолив зенітну ракетну обслугу. Неодноразово виконував службові завдання в районі проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил, демонструючи приклад мужності і патріотизму.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну рашистських військ старший лейтенант Слісарчук разом із побратимами виконував бойові завдання на Харківщини, прикриваючи українські підрозділи від ворожих повітряних атак. Рівно за місяць після російського нападу, 24 березня 2022 року, Артем Олександрович загинув під містом Ізюмом, ведучі протиповітряний бій з авіацією противника. Зенітний ракетний комплекс, обслугу якого очолював офіцер Слісарчук, бився до останнього, бо воїни-зенітники розуміли: від їхньої роботи залежить життя бойових побратимів на землі…
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Указом Президента України № 201/2022 від 2 квітня 2022 року старшому лейтенанту Слісарчуку Артему Олександровичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Указ було підписано в день, коли офіцеру мало б виповнитися 32 роки…
26 квітня рідні та близькі, однополчани, сотні представників громади простилися з Артемом Олександровичем на центральній площі його рідної Шепетівки, після чого Героя з воїнськими почестями було поховано на Алеї Слави міського кладовища.
Вічна слава Героям!
