Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Українські воїни успішно нищать ворожу бронетехніку за допомогою французького протитанкового ракетного комплексу Milan-2. Нещодавно відповідне відео його застосування бійці Сил Оборони розмістили в одній із соціальних мереж. Тож розповімо докладніше про цей зразок озброєння.
Прийнятий на озброєння у 1972 році
Протитанковий ракетний комплекс Milan (Missile d’lnfanterie Leger Anti-Char – легка протитанкова піхотна ракета) прийняли на озброєння армії Франції та Німеччини у 1972 році. Попри поважний вік цей ПТРК й досі вважається одним із найкращих західних переносних ракетних комплексів другого покоління з управління по проводах. До речі, свого часу він був єдиним видом переносної піхотної зброї, здатної знищити танки типу Leopard-2 і Abrams. Як відомо, стійкість фронтальних фрагментів броні танка Leopard-2 становить в еквіваленті стандартної гомогенної броні близько 850 мм. Тоді як бронепробійність ракети Milan-2 становить не менше як 1000 мм (перша модифікація ракети могла вражати танки з бронею завтовшки близько 800 мм). Цього більш ніж достатньо для надійного ураження як основних агрегатів, так і екіпажу всередині танка.
читайте також:
Тому не дивно, що нині ПТРК Milan-2 перебуває на озброєнні сухопутних армій понад 40 країн світу ще з 1984 року. Зокрема, Австралії, Бельгії, Греції, Португалії, Сінгапуру, Туреччини, Уругваю, Хорватії, Естонії. Крім того, у арміях Франції, Великої Британії, Індії, Австралії, Мексиці та ФРН він використовуються в переносному та самохідному варіантах у піхоті та бронетанкових військах.
Ракета досягає цілі за 24 секунди
Протитанковий ракетний комплекс Milan-2 налічує снаряд-ракету, в заводських умовах упаковану в одноразову пускову трубу-контейнер і багаторазову пускову установку на тринозі. Зі свого боку установка нараховує пульт управління, прицільний пристрій, електронний блок і джерело живлення. Безпосередньо вона може монтуватися або на землі, або на легких транспортних засобах.
Протитанкова керована ракета оснащена корпусом із легких сплавів, усередині якого укладені порохові стартовий та маршовий двигуни та кумулятивна бойова частина. Вона поміщена в герметично закриту водонепроникну пускову трубу-контейнер. Система управління напівавтоматична з інфрачервоною апаратурою супроводу ракети (інфрачервоним випромінюванням трасера) і передачею команд по проводах.
Стрільба здійснюється з положення лежачи або з коліна, а під час стрільби на малі відстані – стоячи. Після натискання на спуск стартовий двигун, що розміщений у трубі, приводить у рух ракету. При цьому ТПК як противага відкидається назад, гасячи значну частину віддачі та реактивного струменя. Під час вильоту зі ствола розкриваються стабілізатори ракети. Після того, як вона віддаляється на безпечну для оператора відстань (близько 3 м), маршовий двигун ракети, заряду якого вистачає на 11 секунд, прискорює її до 200 м/с і спрямовує політ до цілі, що триває близько 13 секунд на максимальну дальність на 2000 метрів.
https://youtu.be/fKvwHHiHDdE
Під час польоту ракета автоматично піднімається приблизно на 0,5 м вище за лінію візирування, щоб уникнути можливих перешкод. Вибух боєголовки відбувається навіть під гострими кутами зустрічі з ціллю (до 10°). Прицільний пристрій налічує систему виявлення та прицілювання, а також інфрачервоний вимірювач кутового відхилення ракети від лінії візирування.
Основним прицілом для ПТРК Milan-2 вважається денний оптичний приціл кратності 7х. Крім того, застосовується низка тепловізійних прицілів, що дозволяють проводити запуск уночі або в умовах поганої видимості. Основним таким прицілом є MIRA фірми Thales із максимальною дальністю виявлення цілі 4 км і дальністю розпізнавання 2 км.
