«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Упродовж місяця, до 7 серпня, мешканці та гості Вінниці можуть знайомитися з унікальними артефактами з Херсонщини, представленими на виставці «Лендарт і археологія: Україна — Литва». Експозиція, підготовлена організаціями з Херсона — Центром культурного розвитку «Тотем» і «Культурним центром Україна-Литва», презентується у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Представлені артефакти належать до знахідок Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яка з 2016 року щороку проходила в Тягині Херсонської області.
Крок за кроком фахівці експедиції розкопували стіни давньої фортеці. Встановлено, що за плануванням вона належить до трикутних Константинопольського типу, площею 0,73 га. Її було зведено з частково обробленого вапняку. Серед тисяч знахідок експедиції, які відновлюють справжню середньовічну історію Півдня, — литовські артефакти, монети часів Улусу Джучі, Кримського ханства й Польщі.
Є й кілька унікальних артефактів, яких на території України ще не знаходили. На жаль, до Вінниці змогли привезти лише кілька предметів, інші експонуються в Археологічному музеї НАНУ в Києві і, за відповідними законами, не можуть бути звідти вивезеними нікуди.

— Найціннішою знахідкою, представленою у Вінниці, є залізна булава XV ст., символ української влади й державності, який було знайдено у 30-ту річницю Незалежності України. Це перша така знахідка на всьому Чорноморському узбережжі, — розповіла Світлана Біляєва, начальник Південної середньовічної експедиції, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. — Також ми привезли вапнякову плиту з геральдикою, характерною для християнських родів литовського походження, вапнякове ядро та уламок бомбарди XV ст. Презентуємо й аналоги металевих хрестоподібних накладок на литовські шкіряні торби. Усі ці артефакти доводять, що на теренах Херсонщини у середньовіччя жили православні українці, які тікали сюди від гноблення з інших регіонів. Тягинь є символом української ранньої цивілізації, нашої віри, культури та спільної історії з Литвою та іншими європейськими народами. І ці відомості стовідсотково спростовують твердження росіян про те, що ці землі були заселені кочовими османськими племенами.
Тягинь — це історія України та Литви, невідома багатьом українцям. І одне із завдань херсонських археологів і волонтерів, які долучаються до організації розкопок, донести її історію загалу.

— Я хочу відкопати всю фортецю і відновити її настільки, наскільки це можливо, музеєфікувати її та створити там туристичний об’єкт, — прокоментувала Наталія Бімбірайте, голова правління ГО «Культурний центр Україна — Литва». — А друга моя мрія — щоб ця частина історії увійшла до підручників. Це важливо, тому що кожна знахідка експедиції, яка офіційним шляхом виймається із землі Херсонщини, підтверджує й повністю руйнує міфи російської пропаганди про так звану новоросію, про те, що до приходу російських царів, які нібито у XVIII ст. принесли сюди цивілізацію, ці землі були дикими, і про те, що «Херсон — ісконно русскій город і город русской слави». Насправді наші люди тут жили завжди. І вся наша зібрана колекція, описана вже у двох наукових монографіях, повністю спростовує цю брехню.
Варто зауважити, що за 6 років знайдені експедицією артефакти жодного разу не були показані у Херсонському краєзнавчому музеї, адже ним і досі керує колаборантка Т. Братченко. А врятувало цінні знахідки від передачі окупантам лише те, що їх вивезли в Київ буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення росії на Херсонщину.
А особливу атмосферу виставки створюють роботи українських і литовських художників лендарту, серед яких — чотири автори з Вінниці. Натхнення для своїх робіт автори знайшли під час археологічних експедицій у Тягині (Україна, 2021 рік) і в Акмянє (Литва, 2022 рік).
Фото автора
@armyinformcomua
Почесні найменування пов’язують сучасні військові підрозділи з видатними діячами, місцевостями чи подіями української історії.
Коли восени 1921 року Армія УНР рушала у Другий зимовий похід, міністр шляхів Української Народної Республіки Сергій Тимошенко без вагань зголосився до участі.
У м. Бургас (Болгарія) триває чемпіонат Європи U-21 зі стрільби кульової з пневматичної гвинтівки на 10 м.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Чехії Петром Павелом, щоб обговорити військову підтримку нашої країни.
На тристоронніх переговорах у Женеві наступного тижня Україна, США та рф обговорять, як працюватиме моніторингова місія у разі припинення вогню.
Сполучені Штати Америки запропонували Україні гарантії безпеки на 15 років, однак Україна хоче гарантії безпеки на 20-30 років.
«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…