У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
На початку липня по обидва боки Дністра — у містечку Заліщики на Тернопільщині та в буковинському селі Кострижівка — вшановують жертв Заліщицької трагедії. У 1941 році на залізничному мості, прокладеному через річку між цими населеними пунктами, енкавеесники знищили сотні українців.
Ця трагедія сталась у межах масових розстрілів політичних в’язнів спочатку в західноукраїнських тюрмах НКВС, а згодом в інших регіонах України, що розпочались 22-23 червня 1941 року. Як йдеться на сайті Українського інституту національної пам’яті, упродовж двох тижнів радянська влада, відступаючи перед нацистами і не маючи змоги евакуювати в’язнів на схід, знищила близько 22 тис. осіб, яких переслідувала переважно за політичні переконання.
Жертвами Заліщицької трагедії, що відбулась 5 липня (за іншими даними 7-го) 1941 року, стали політичні в’язні Чортківської та Коломийської в’язниць. Це були переважно хлопці та дівчата з Буковини, Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини, які виступали проти окупації України радянською владою.
На початку липня залізничний міст через Дністер було зруйновано. З обох боків зруйнованого мосту пригнали два ешелони із кількома сотнями в’язнів. Енкавеесники облили вагони пальним, підпалили та скинули в річку. За іншими даними, в’язнів зігнали у два вантажні вагони і пустили з вокзалу на замінований міст. Майже всі арештанти загинули. Стрімка течія віднесла тіла багатьох людей аж до молдовського містечка Вадул-луй-Воде. Їхні руки були зв’язані дротом. Поховали цих українців у братській могилі.
Про страшну трагедію залишились свідчення очевидців. Деякі з них зібрав дослідник Антон Могилюк. Зокрема, мешканка міста Заліщики Ганна Мицко, член ОУН з 1944 р., згадує:
«Під час відступу Червоної армії я бачила, як на міст затягнули довгий поїзд, який нараховував цистерни і вагони. Він зупинився і став на мості. Через якийсь час з боку Кострижівки (Буковина) під’їхала машина, з якої вийшли і пішли на міст люди, щось там робили. Після повернення їх на берег пролунав сильний вибух. Дві колони моста осіли, почала горіти вода. Ми з братом вибігли, щоб подивитися ближче. Побачили, що з боку Заліщиків залишилися на мосту товарні вагони. Один із них наполовину висів над водою. Туди підійшли двоє військових людей і щось робили. Не встигли ми добігти до хати, як знову пролунав потужний вибух. Коли ми оглянулись, вагонів на мосту вже було. Продовжувала горіти вода».
Інша жителька Заліщиків Степанія Харовська розповідає у спогадах, як з іншими жінками ходили до моста наступного дня після трагедії: «Там бачила багато людей почорнілих і пов’язаних колючим дротом».
У радянські часи, як зазначає Антон Могилюк, стверджували, що Заліщики були окуповані німцями 5 липня 1941 р., а міст знищили німецькі диверсанти. Насправді місто зайняли цього дня румунські війська, німці ж увійшли в Заліщики 14 липня. Тож залізничний міст із вагонами з політв’язнями в ньому підірвали відступаючі енкавеесники. Про цей кривавий злочин залишились свідчення десятків очевидців із Заліщиків і ближніх сіл. Багато хто із цих небажаних свідків були заарештовані чи зникли безвісти у 1944 р.
Від цієї трагедії минув вже 81 рік. І знову росія повторює в Україні злочини комуністичного режиму, не гребуючи жодними засобами — тероризує, вбиває, залякує українців. Тому важливо не лише відстоювати свою волю та гідність зі зброєю в руках, а й берегти пам’ять про наших закатованих предків, єдиною виною яких було бажання жити на своїй вільній землі.
Підготувала Оксана Уретій
Правоохоронці викрили 41-річну киянку, яка під час воєнного стану ошукала військовослужбовця ЗСУ, котрий був тяжко поранений.
Російського агента, який передавав росіянам інформацію про дронові операції Сил оборони, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Україна розширює співпрацю з європейськими партнерами у сфері дронів та протиповітряної оборони.
Пілоти штурмового батальйону «Чорний лебідь» 225-го штурмового полку зробили добірку схожий уражень піхоти окупантів.
На Олександрівському напрямку російська армія дедалі рідше застосовує великі механізовані штурми, роблячи ставку на дрони, артилерію та малі піхотні групи.
На території Запоріжжі упродовж місяця розгорнуть нову інноваційну систему ППО, а паралельно стартує пілотний проєкт «приватної ППО».
Снайпер до 86 окремого батальйону ТрО
від 20000 до 120000 грн
Деражня
Третій відділ Хмельницького РТЦК та СП
У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…