Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
«Наші суперкомандири вирішили постріляти в бік зв’язківців» – «ДНРівець» розповідає про п’яну стрілянину і неоформлення бойових втрат.
Рашист розповідає про дев’ятнадцятирічного снайпера їхнього підрозділу із зором мінус сім. Його нещодавно вбили в бою: «Знаєш, що найцікавіше? Спочатку збирались якийсь папірець батькам на виплати. Компенсація – велика сума. А тепер навіть цього не зроблять. Навіть не напишуть, що він загинув на бойових… Це буде оформлено, як просто загинув.
Полкана (полковника) нашого посадили, Ставра. У нас в «ДНР» за те, що він десять КАМАЗів наших продав кудись. Ми були в Пісках (зруйноване передмістя Донецька). Нам цей Ставр грьобаний казав, шо ми всі тут здохнемо.
Ми вчора ввечері з посту прийшли. Чуємо, на боці зв’язківців така стрілянина почалась. І вибухи, і стрілянина. Думали, хрін знає що. А потім прислухались – тільки один автомат стріляє. А сьогодні інформація – наші чудові суперкомандири, зрозуміло під синім змієм, вирішили постріляти в бік зв’язківців. Пацан каже: я от встиг лягти і чув як над головою літало. Кинули гранату біля будинку, осколком посікло. Вибухнула поруч з БК (боєкомплект). Командири».
