Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Нещодавно відбувся форум, присвячений міжнародній безпеці EU-US Defense & Future Forum. На ньому обговорювали питання російсько-української війни та впливу цих подій на світову безпеку. АрміяInform підготувала ключові тези, які там прозвучали, щоб краще зрозуміти виклики сучасного світу.
Почнемо з того, що стратегічне партнерство між США та європейськими країнами сягає періоду після Другої світової війни. Саме тоді Вашингтон створив єдину трансатлантичну систему безпеки, з якої й виникла така організація як НАТО.
США підтримували ідею європейської інтеграції, а сам Євросоюз нині є одним із головних торговельних партнерів та союзників у сфері безпеки та оборони. Хоча досі не підписано угоду про вільну торгівлю між сторонами.
Цього року співорганізатори — Атлантична рада та Представництво ЄС у США — вирішили об’єднати дві події в одну. Форум майбутнього безпеки та оборони США-ЄС — це чудовий майданчик для обговорення поточних викликів та можливостей для співпраці світових гравців.
Атлантична рада є одним із головних аналітичних центрів США, який було створено 1961 року задля зміцнення відносин Вашингтона з європейськими союзниками через неурядові організації.
Основними темами форуму були: російсько-українська війна, світова продовольча безпека, гібридні загрози, глобальна економіка, стратегічна співпраця США, НАТО та ЄС задля стримування експансії кремля.
Заступник держсекретаря США Венді Шерман у своєму вступному слові вкотре наголосила, що спільна підтримка союзниками України в протидії російській агресії є надважливою. «Нічого про Україну без України» — така дипломатична формула не втратила актуальності.
Коли Шерман була на січневих переговорах у Женеві із заступником міністра закордонних справ росії Геннадієм Рябковим, то там якраз обговорювалися «побоювання» кремля щодо розширення НАТО та прагнення повернутися до ситуації 1997 року.
На таке Захід тоді не пішов, а росія почала широкомасштабну війну проти України 24 лютого. І за словами Шерман, «путін хотів послабити трансатлантичне партнерство, але воно посилилося».
Економічним виміром російсько-української війни є загрози світовій продовольчій безпеці, коли мільйони людей по всьому світу можуть опинитися на межі голоду. Заступник гендиректора директорату агрокультури та сільського розвитку Європейської Комісії Майкл Скеннел заявив, що «терміново мають бути знайдені альтернативи чорноморським портам. Ми розглядаємо різні варіанти: залізниці, дороги та баржі. Ми активно працюємо з українською владою та сусідніми країнами Євросоюзу».
Альтернативою чорноморським портам України, які заблоковані росією, на думку Скеннела, теж є румунський порт Констанца. Але там з технічних причин нині можуть працювати лише з вкрай обмеженим числом кораблів — до 5–6.
Спецпредставник Держдепартаменту США з продовольчої безпеки Кері Фаулер підкреслив, що не треба забувати про інші проблеми у світі, наприклад посухи в Субсахарській Африці та Центральній Америці. І варто впливати водночас на кліматичні зміни та продовольчі ланцюжки, порушені зокрема російською агресією проти України.
Іншими словами, все взаємопов’язано та необхідно сприяти «більшій активності на міжнародних ринках». А криза харчування у слаборозвинених країнах, на жаль, досі існує. Це, на думку чиновника Держдепу, є чи не головним викликом для світової спільноти.
Логічним продовженням теми продовольства стало обговорення енергетичної безпеки та зеленого переходу. Суть останнього полягає в тому, щоб повністю відмовитися від викопних джерел енергії (насамперед вугілля) та стати кліматично нейтральними. Євросоюз поставив собі за мету досягти цього до 2050 року.
Уповноважений польського уряду з питань стратегії критичної інфраструктури Пьотр Наїмський наголосив, що «ми маємо визнати, що перебуваємо на війні. А війна це дорого». Це стосувалося санкцій проти росії та того, як знайти можливості для спільного розвитку енергетики України, ЄС і США.
Мелані Накагава, яка є спеціальним помічником Джо Байдена та провідним директором з клімату та енергетики Ради Нацбезпеки Білого дому заявила під час свого виступу, що лише сукупність чинників впливає на росію: «санкції разом із військовою та гуманітарною допомогою послаблюють російську державу».
Водночас гендиректор з питань енергетики Європейської комісії Дітте Юргенсен відзначила, що «все, що ми робимо в енергетичній сфері, завжди пов’язане з тим, як ми можемо найкраще допомогти Україні». Нагадаймо, що ЄС поступово відмовляється від російського газу та нафти, закуповує скраплений газ у США, а в травні затвердив план посилення зеленого переходу.
Але не забуваймо, що лише спільні зусилля США та ЄС допоможуть задушити російських клептократів з кремля, які енергетику використовують із метою поширення свого політичного впливу.
Підходимо до теми власне безпеки та оборони. Обговорювали на форумі Стратегічний компас Євросоюзу — амбітний документ, який було ухвалено в березні. Хоча варто наголосити, що затвердження стратегій не є співставним із відповіддю на реальні загрози. Наприклад, для країн Балтії з боку росії, яка в разі «загрози для калінінграда» буде діяти у відповідь.
Водночас спеціальний асистент Джо Байдена та провідний директор з європейських питань Ради Нацбезпеки Білого дому Аманда Слоет відзначила «наявність сильної єдності всередині НАТО». А Туреччина, на думку Слоет, «зробила багато для російсько-українського посередництва». Хоча переговори для України є прийнятними лише за умов повної деокупації територій, захоплених російськими військами з 2014 року.
Ми досить часто говоримо про НАТО як ледь не головний з елементів світової безпеки. І там тривають тектонічні зміни у сприйнятті сучасного середовища безпеки. Вперше за всю свою історію Альянс запросив партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону (Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея, Японія) на саміт у Мадриді, що відбудеться 28–30 червня.
Нині ми спостерігаємо формування нового світопорядку, де лідерство США поставлено під загрозу низкою країн, зокрема росією та Китаєм. Саме тому невипадково заступник генсека з питань спільної зовнішньої політики та безпеки ЄС, посол Чарльз Фріз сказав про Африку як регіон, де триває боротьба з російським впливом. Мова йде, зокрема, про Малі, де діє група Вагнера — російські найманці, які є останньою надією африканських диктаторів.
Думку Фріза продовжив генерал-лейтенант, заступник гендиректора військового штабу ЄС Джованні Маніоне. Він порушив питання щодо того, чи не відволікає увагу Європи від Африки російсько-українська війна.
Безумовно, відповідь на це запитання полягає в тому, що основу російської експансії становить не лише бажання завоювати Україну, але й поширити свій вплив будь-де, включаючи країни Африки. Хоча варто віддати належне діям європейців із протидії піратству в Індійському океані.
Генерал-майор, аташе з питань оборони Франції в США Сиріл Карсі заявив, що наразі в контексті російської агресії в Україні ключовими є три речі. «Це санкції, ядерне стримування та боротьба в інформаційній війні». Карсі нагадав, що Франція посилила свою військово-морську присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні за рахунок фрегатів та субмарин. Все це робиться задля дотримання свободи мореплавства.
Насамкінець нагадаємо за гібридні загрози. росія здійснює агресивні дії не лише військовим вторгненням, але й фейками, маніпуляціями та кібератаками. Тому виклики поточної російсько-української війни — це виклики і для решти світу. І вирішувати їх варто лише разом.
Фото Atlantic Council
