Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Випускник Селкірк-коледжу (Канада) Олександр Чупак під час круглого столу на тему «Російсько-українська війна в контексті конфліктів світу», що відбувся в АрміяInform, розповів, як відбилася російсько-українська війна на економіці та коли чекати глобальну економічну кризу у світі.
“Продовольча проблема стала однією з перших глобальних тривог, на яку звернув увагу бюрократичний інтернаціонал в особі ООН після російського вторгнення. Вже в березні була відмічена загроза голоду в Африці та на Близькому Сході, бо понад 20 млн тонн українського зерна, близько половини з якого призначалася для потреб Всесвітньої продовольчої програми ООН, опинилися заблокованими в українських портах.
Раптом виявилося, що Україна грає важливу роль у глобальній економічній системі, від якої залежить продовольча безпека багатьох країн. Багато років росія та інші великі геополітичні гравці намагалися приховати цей факт.
Україна грає важливу роль у глобальній економічній системі, від якої залежить продовольча безпека багатьох країн. Багато років росія та інші великі геополітичні гравці намагалися приховати цей факт.
Російське вторгнення спричинило глобальні перебої в постачанні продовольства та енергетики. Через російсько-українську війну 47 млн людей опиняться під загрозою голоду. Війна одночасно чинить миттєвий і довгостроковий вплив на глобальному ринку. З перших тижнів морські підвезення із Чорного моря припинилися, а з портів росії зменшилися в обсягах. Це суттєво збільшило витрати сторін прямо залежних від постачання з боку учасників війни. Одразу за продовольством значно зросли ціни на добриво. Очікується, що внаслідок відмови від використання російських добрив у багатьох країнах знизиться врожайність.
Бажаючи гарантувати продовольчу безпеку й контролювати ціни, чимало країн змушені вводити експортні обмеження. Такі як Індія — великий виробник пшениці. Зростання цін на продовольство тісно пов’язане з енергетичним ринком, вартістю палива, природного газу як компонентів добрив.
Економіки, що розвиваються, які досі перебувають у негативних наслідках пандемії, зазнають дестабілізації через девальвацію валюти.
Війна показала, що Україна є суб’єктом світової політики в безлічі вимірів: продовольчому, військовому, безпековому, політичному, економічному та багатьох інших. І як війна в Україні колись привела до кінця Речі Посполитої, так і сьогодні руйнується глобальний порядок усього світу, що може мати катастрофічні наслідки”.
