Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Мільйони українців, рятуючись від жахіть «русского миру», знайшли прихисток на чужині.
Ще зовсім недавно Валентина та її дві доньки — 12-річна Вероніка та 14-річна Ольга — жили спокійним, розміреним життям в одному з містечок Київщини. Нині вони — біженці, перебувають у Польщі.
— Нам, мабуть, сам Господь Бог допоміг у цьому, — розповідає жінка. — Сестра Світлана із сином, які пережили страхіття окупації, теж тут. Ночами вони часом не сплять, племінник каже, що тільки-но заплющує очі, як йому ввижаються розтерзані однолітки і їхні кати. Каже, що чує їхні голоси. Скільки тут пробудемо — невідомо. До нашого містечка, слава Богу, «визволителі» не дійши, і квартира збереглася, а ось у сестри вже немає власного даху — її помешкання повністю згоріло.
Скільки таких Валентин, Світлан і дітей змушені шукати порятунку за тридевять земель від рідної неньки? Польща, Чехія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада, США — ось далеко не повний перелік країн, які прийняли українів. Адже, за інформацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, кількість людей, які втекли з України, рятуючись від війни, станом на 1 червня поточного року становила близько 7 мільйонів осіб.
За інформацією Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, кількість людей, які втекли з України, рятуючись від війни, станом на 1 червня поточного року становила близько 7 мільйонів осіб.
До Польщі виїхали майже 4 мільйони осіб, до Румунії — 587,22 тис., до Молдови — 483,31 тис., Угорщини — 698,42 тис., Словаччини — 466,26 тис. Статистичні дані щодо біженців, як нагадують в ООН, надходять із різних джерел, переважно з інформації, наданої органами влади з офіційних пунктів пропуску. Попри те, що дані ретельно перевіряють, цифри щодо деяких прибулих є приблизними, кажуть фахівці. Ще мільйони не можуть виїхати із зон небезпеки через підвищені ризики, руйнування мостів і доріг, а також через брак ресурсів чи інформації.
Російські військові обстрілюють автобуси, якими люди намагаються втекти від ракетних обстрілів і бомбардувань.
Російські військові обстрілюють автобуси, якими люди намагаються втекти від ракетних обстрілів і бомбардувань. Адже для московитів немає різниці, що перед ними — танк чи автівка з дітьми. Зокрема, внаслідок обстрілів евакуаційних автобусів з мирними жителями селища Борова Ізюмського району загинуло 7 осіб, 27 зазнали поранень. З артилерії було обстріляно мирну колону біженців, які виїжджали з Херсонської області. Росіяни їх зібрали вранці, тримали близько тисячі машин під палючим сонцем і почали випускати лише після обіду партіями по 200 машин, щоб прикрити пересування власної військової техніки. Коли колона була вже на нашій підконтрольній території, московити завдали артилерійського удару по ній.
Обстрілюючи транспортні засоби із цивільним населенням, московити порушують не лише загальноприйняті норми людської моралі, а й міжнародне право — статті 7 і 8 Римського статуту, в яких йдеться про захист мирного населення під час війни. Рашисти діють, як німці в роки Другої світової війни, знищуючи потяги з пораненими.
Згідно з останньою оцінкою Міжнародної організації з міграції ООН, близько 8 мільйонів громадян України вважаються внутрішньо переміщеними особами.
Згідно з останньою оцінкою Міжнародної організації з міграції ООН, близько 8 мільйонів громадян України вважаються внутрішньо переміщеними особами, тобто змушені були залишити свої міста і села, рятуючись від «Іскандерів» та «Калібрів». Наприклад, сьогодні на Вінниччині практично немає міста чи села, де б не прихистили цих людей.
Соціологічні дослідження свідчать, що близько 80 відсотків внутрішньо переміщених осіб становлять жінки і діти.
— Держава не забула про нас, надаючи фінансову допомогу, — каже 58-річна Анастасія. — Допомагають чим можуть і волонтери, і пересічні небайдужі люди. Але хочеться якомога швидше повернутися до свого Харкова. Коли це станеться?..
Соціологічні дослідження свідчать, що близько 80 відсотків внутрішньо переміщених осіб становлять жінки і діти.
