Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
В перехопленій розмові окупанта зі своєю мамою, військовий жаліється на те, що вже не сподівається вибратися з України живим: «В бій відправляють. 20 людей. Там немає різниці – перший-другий. Ми туди поїдемо на смерть. Там стоїть батальйон, а нас 20 людей. Ми вже всі змирились: якщо туди поїдемо, то звідти не вийдемо. 1000 людей чи 30. Їм просто немає сенсу нас звідти виводити. І підполковника нашого. Тому що все вспливе, що вони тут робили. Як вони тут робили, куди вони стріляли. Всіх давно продали вже. І дорогу продали. Я просто думаю зібратися і піти звідси. Просто тупо піти по лісах. В тайзі не знайдуть».
Джерело: ГУР МОУ
