Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нині в рф проводять масштабні й різноскеровані заходи з відзначення цієї ювілейної дати — 9 червня 1672 року народився Пьотр Романов — спочатку московський цар, а згодом російський імператор. Погляньмо, ким же був для України цей найбільший «вестернізатор» на російському престолі.
Вчився російський цар не лише в Європі, але й у гетьмана Івана Мазепи
У номенклатурі російських монархів він отримав порядковий номер «Пєрвий». За влучним поетичним висловом Тараса Шевченка у антирашистській поемі «Сон» — «це той первий, що розпинав нашу Україну».
За влучним поетичним висловом Тараса Шевченка в антирашистській поемі «Сон» — «це той первий, що розпинав нашу Україну».
Історія стосунків московії та Гетьманату за часів правління Петра І добре відома кожному українському школяреві. Вчився російський цар не лише в Європі, але й у гетьмана Івана Мазепи, який був наставником молодого царя.
Починав він із використання ресурсів України, її економічного, людського та інтелектуального потенціалу для розбудови московії. Викладачі й випускники Києво-Могилянської академії стали першим ешелоном творців майбутньої російської імперії.
Підступно планував ліквідувати Гетьманщину
А потім Пьотр підступно планував брутально ліквідувати Гетьманщину, уніфікувавши адміністративно-територіальний устрій імперії. Пьотр не лише по-панськи, зверхньо й через губу спілкувався з Мазепою, але й грубо відмовив гетьману у військовій допомозі перед загрозою шведського наступу.
І ось ці зрадницькі вчинки Пєтра як сюзерена Гетьманату російська історіографія перетворила потім на зраду самого Івана Мазепи, змушеного заради збереження української держави шукати союзу зі шведським королем Карлом ХІІ! Брехливість московитів не має жодних берегів.
Брехливість московитів не має жодних берегів
А далі був терор проти мирного населення України, влаштований посіпакою царя Меншиковим, нищення елементів автономії Гетьманату, грабіжницьке використання ресурсів України для реалізації російських імперських планів без жодної користі від того для українського народу, але з численними жертвами з його боку.
І щонайцікавіше, наслідком правління Петра І, якого російська історіографія вважає найбільшим європеїзатором і модернізатором росії, стало не так прорубування вікна до Європи, як обвалювання відкритих дверей до західного європейського світу. Цими дверима був Гетьманат, найбільш європеїзована частина імперії. І цю браму послідовно знищували наступниці та наступники Петра І, аж поки Катерина «вторая доконала вдову сиротину», остаточно ліквідувавши автономну Українську державу у складі російської імперії.
