Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Широкомасштабне вторгнення рф в Україну триває понад 100 днів. Українська армія героїчно протистоїть ворогу. Сьогодні всі українці вже зрозуміли — швидко збройне протистояння не закінчиться. Наразі перебіг розвитку воєнних дій спрогнозувати неможливо, не зрозуміло, скільки триватиме війна. І кожна людина проживає це усвідомлення по-різному, залежно від внутрішнього ресурсу організму і від ситуації, у якій вона перебуває. У такі моменти невизначеності важливо знайти баланс і навчитись жити в новій реальності. Багато хто стикається із внутрішнім дисонансом, шукаючи відповіді на запитання: «Чи можна радіти у війну? Будувати плани? Ділитися своєю радістю з іншими?». На це психологи одностайно відповідають: «Так! Це можна і навіть потрібно робити. Оскільки зараз піклування про себе є внеском у перемогу».
Тож, про те, як визначити, чи справилась людина зі стресом, викликаним активними бойовим діями, у якій точці власного світосприйняття вона перебуває зараз та де брати ресурс для тривалого перебування в стані війни, розповів кризовий психолог, нейропсихолог і психолог проєкту UA Mental Help Мартін Лазіцький. Зустріч він присвятив темі «Як жити повноцінним життям у воєнний час».
Насамперед лектор зауважив на тому, що у багатьох українців помітна втома від життя на паузі. Якщо в перші дні війни всі були зосереджені на збереженні життя свого та близьких, то зараз спостерігається виснаження і розгубленість.
— Мозок сприймає війну як стихійне лихо. Але війна, на відміну від катаклізмів, не має доволі прогнозованих початку, перебігу і кінця. Відповідно наш організм не може лімітувати сили і ресурси та не має певних стратегій поведінки у контексті «як із цим справлятись» І тут кожен спирається на власні біологію і досвід. Навіть попри проведення АТО/ООС, повномасштабних бойових дій на всій території країни не було, тому те, що зараз відбувається, для більшості українців є новим. І організм вчиться, як із цим жити, беручи лекала поведінки з різних місць, — пояснив Мартін Лазіцький.
Сьогодні більшість людей, які перебувають на відносно безпечній території, тобто не в районі активних бойових дій і не в тимчасовій окупації, вже пройшли стадії проживання стресу і адаптуються до нових умов. Проте в декого адаптаційні механізми не спрацювали відповідним способом.
— Якщо адаптація не відбувається, починаються проблеми з мисленням, пам’яттю, уявою, орієнтацією в часі та просторі тощо. Наприклад, триває комендантська година, а людина збирається по хліб чи викидати сміття, або в розмові перестрибує з теми на тему, не доводячи думку до логічного завершення. Це означає, що людина не впоралась зі стресом, їй потрібна допомога, і вона має йти не до психолога, а до психіатра, — зазначив психолог.
Ті ж, хто адаптувався, перебувають у динаміці постстресу. Це коли стрес-фактор зменшився до того, що не має прямого впливу. Коли працювали адаптаційні механізми, людина відчувала тривогу, страхи, проблеми зі сном. На поточному етапі такі симптоми можуть зникати. Це так звана латентна пауза. Після неї як можуть бути проблеми, так їх може і не бути.
— Якщо ви не відчуваєте більше проблем зі сном, не втрачаєте апетит тощо, це означає, що ваша психіка справилась зі стресом до кінця. Якщо ж такі симптоми, як тривога, панічні атаки, страх та інші, повернулись і накривають з новою силою, ви перебуваєте в періоді декомпенсації і маєте ризик розвитку посттравматичного стресового розладу.
Сьогодні дехто перебуває в частині припинення стресу, дехто — у латентній паузі. Багато українців потрапляють і в стан когнітивного викривлення, коли їм здається, що якщо вони почнуть жити своїм старим життям, це означитиме, що нічого не було.
— Але це не так, — пояснює Мартін Лазіцький. — Те, що ви повернулись до свого звичного життя, означає, що ви впорались із ситуацією і відновлюєте ритм, який для вас є нормою. Усім потрібно жити далі. І якраз те, що може зробити кожний, — це піклуватись про власне психологічне здоров’я, аби бути в ресурсі. Саме в ресурсі ми є більш продуктивними, уважніше ставимось до близьких, можемо надавати більш якісну допомогу. Тож піклування пор себе для тих, хто сьогодні не на передовій, — це якраз той внесок у перемогу, який вони можуть забезпечити. І тут важливо відновлювати крок за кроком свій загальний ритм.
Відновлюватись можна за допомогою різних технік. Одна з них — «Внутрішня мапа». Для її виконання потрібно взяти аркуш паперу та ручку і намалювати мапу територій. Ця техніка є діагностичним методом, за допомогою якого людина може побачити, чи все її влаштовує і що вона може зробити для поліпшення якості життя.
— Нанесіть території, які відповідають за «Роботу» та «Відновлення». Порівняйте, як ці території співставлені в розмірі: яка є більшою, яка меншою, скільки займають простору, чи вони поєднуються і чи може бути перехід від однієї до іншої. Далі можете нанести інші зони, які вас цікавлять, і назвати їх. Бажано їх підписати, визначивши, за що вони відповідають. Це може бути сім’я, колеги, друзі, написання дисертації тощо. Намалювавши, подивіться на мапу відсторонено, змініть кут зору на неї. Порівняйте, які території розміщені максимально далеко одна від одної, які максимально близько, які з’єднуються, які ні, до яких можна дістатись через інші. Визначте, чи розмір цих територій вас влаштовує. У такий спосіб ви зрозумієте, чого забагато у вашому житті, а чого не вистачає.
Розповів Мартін Лазіцький і про одну з технік, яка допомагає відновити внутрішній ресурс.
— Якщо вам не вистачає ресурсу, згадайте ті моменти, які вам приносили задоволення. Це може бути філіжанка кави рано-вранці, вечір, проведений за переглядом серіалів, читання книжки, перегортання стрічки в Instagram, збирання гербарію тощо. Складіть список таких моментів, у ньому має бути не менше ніж 10 пунктів. Визначте, що приносить задоволення найбільше. Підкресліть те, що не потребує великих коштів, а також те, що можете робити без допомоги інших. Тобто ви визначили речі, які можете самостійно робити тут і зараз та які допоможуть вам відновитись. Тож, після формування списку вам потрібно 3 елементи робити щодня, хоча б по 10–15 хв. Якщо не хочеться це робити, змушуйте себе. Так ви привчаєтеся піклуватись про себе. Пам’ятайте, наше життя не зупиняється, і нам потрібен ресурс, щоб витримати і перемогти.
Наприкінці зустрічі організатори розповіли про благодійну організацію UA Mental Help. Її фахівці надають безкоштовну психологічну допомогу людям, які зазнали різного роду шкоди під час воєнної агресії російської федерації проти України. Тут працюють координатори, які підбирають психолога під конкретні запити того, хто звертається за підтримкою. Консультації є конфіденційними. Написати запит або поставити запитання можна на сторінці БО у Facebook. Телефон для довідок: (093) 902-02-43. Також заявку на консультацію можна оформити тут.
