На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
10 червня 1917 року в Києві розпочав роботу Перший Всеукраїнський селянський з’їзд.
Поновлення існування Української держави під час Української революції 1917−1921 років було складним завданням, у реалізації якого брав участь увесь український народ. Глибоко помилковою є поширена думка про те, що державотворчі Визвольні змагання були справою лише вузького кола національно свідомої інтелігенції, зосередженої переважно в центрі, на Правобережжі та Заході України. Насправді в національно-демократичній революції взяли участь представники всіх соціальних прошарків й усіх без винятку регіонів України.
Чи не найкраще це засвідчили масові збори виборних представників різних соціальних верств, такі як Перший Всеукраїнський селянський з’їзд. У його роботі взяли участь 2500 селянських делегатів від 1000 волостей усіх губерній, в яких переважало українське населення, зокрема з півдня та сходу України − Катеринославської, Харківської, Херсонської і Таврійської губерній.
Тож брехливими є тези російської пропаганди про «исконно русский юго-восток». Уже 105 років тому Перший Всеукраїнський селянський з’їзд, так само як й інші українські представницькі збори доби Української революції 1917−1921 років, переконливо засвідчив, що ці землі були і є питомо українськими.
Делегати з’їзду обговорили проблеми відносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом росії, а також порушили гостроактуальні для селян земельні питання. Прикметно, що на з’їзді йшлося також і про тогочасну рашистську пропаганду − антиукраїнське спрямування практично всіх без винятку тогочасних російських газет.
Як бачимо, нічого нового − росіяни завжди відмовляли українській державі й українському народові у праві на існування. І що важливо зауважити, ці антиукраїнські настанови російської політики і пропаганди гостро відчували, розуміли, і проти них виступали не лише представники національної інтелігенції, але й українське селянство.
