Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
«Война началась», «боевые действия ведутся», «гуманитарная катастрофа случилась», «прилетело»… Такі й подібні до них формулювання часто можна прочитати у ЗМІ та соціальних мережах. Причому не лише рашистських — трапляються вони і в українському та світовому інформаційному просторі незалежно від мови, якою поширюються. Російською їх найбільше.
Що глибоко не так із цими начебто нейтральними словами і словосполученнями? Як вони шкодять Україні та діють на користь рф?
У російській мові є безособові дієслова. У них відсутній суб’єкт — дія немов би відбувається сама собою, незалежно від будь-чиєї волі чи бажання. Використовувати безособові конструкції для опису подій не просто — вони стосуються насамперед природних явищ («смеркается», «вечереет», «светает») чи абстрактних дій певної невизначеної сукупності діячів («говорится», «сказано», «пелось»).
Описати за допомогою таких дієслів і речень воєнно-політичні події може видатися непростим завданням, однак немає нічого неможливого для вправного філолога:«Началось. Специальная военная операция ведется. Цели поставлены. Результаты достигнуты».
За бажання можна повправлятись у таких конструкціях самостійно. Не всі вони безособові з точки зору лінгвістики, однак реальний актор — дієва особа або особи — у них приховані та заміщені. У наведених реченнях свідомо було здійснено інверсію проактивної дієвої особи, і на перший план, на місце підмета, вивели додаток.
Щоб стало зрозуміліше, наведемо приклад. Звичайне речення: «Я пишу листа». «Я» — підмет, «пишу» — присудок, «листа» — додаток. Речення з інверсією: «Лист пишеться мною». «Лист» — підмет, «пишеться» — присудок, «мною» — додаток. Наступним кроком є скорочення інверсованого речення до «Лист пишеться».
Зрозуміло, що лист не пишеться сам собою, його пише конкретна особа. Однак суто лінгвістично і внаслідок цього психологічно виникає враження, що активний діяч відсутній — лист немов би пише себе сам.
Так само і з реченням «война началась» виникає враження, що війна почала себе сама, що, звичайно, не так. Так само як лист пише/пишуть цілком конкретні особа/особи, так і війну почали теж цілком конкретні діячі.
Тож правильно говорити і писати не «війна почалась», а «війну почали», називаючи при цьому конкретних акторів, які здійснили активну дію — почали війну.
Замість того, щоб приховувати суб’єкт, слід навпаки максимально фокусувати на ньому увагу і наголошувати на тому, що він діє свідомо і несе відповідальність за свої дії.
Замість того, щоб приховувати суб’єкт, слід навпаки максимально фокусувати на ньому увагу і наголошувати на тому, що він діє свідомо і несе відповідальність за свої дії.
Отже, не «війна почалась», а «російська федерація почала війну».
Зауважений і запропонований принцип нескладно поширити на всі інші аналогічні або подібні випадки. Тож послідовно уникаймо будь-яких інверсивних конструкцій і завжди чітко зазначаємо конкретного суб’єкта дії.
