Країна-агресорка тривалий час намагалася насаджувати нам свою культуру та мову… Навесні 2022 року у відомого українського музиканта, телеведучого та військовослужбовця Миколая Сєрги народилася…
На території Маріупольського морського торговельного порту зберігається металопродукції на 170 млн доларів США. У своєму Telegram-каналі радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко розповів, що росіяни вантажать український металопрокат на свої судна.
«За підтримки та супроводження російських військових в акваторію порту зайшло російське вантажне судно типу „річка-море“ „Славутич“ під прапором рф. Окупанти вже закінчили завантаження української рулонної сталі на це судно. Пункт призначення — Ростов-на-Дону. Черговий факт офіційного мародерства росією як державою. Вже навіть ніхто не ховається», — повідомив Петро Андрющенко.
Факти мародерства по всіх тимчасово захоплених територіях, крадіжка творів мистецтва у Маріуполі, сільськогосподарської техніки та зерна і тепер металу вчергове перекреслюють одну із «причин» початку так званої спеціальної військової операції (СВО) російських військ: звільнення від нацистів жителів України та Донбасу зокрема. Навіщо, виконуючи цю «місію», рашистська СВОлота вбиває, ґвалтує, обкрадає й знищує міста півдня й сходу України?
СВО — «спеціальна військова операція», а правильніше — російське широкомасштабне вторгнення, що почалося 24 лютого, під вигаданими причинами «денацифікації» та «демілітаризації» України.
В одному зі своїх звернень Президент України Володимир Зеленський заявив, що росії доведеться вивчити слова «репарації» і «контрибуції». Крім воєнних злочинів конкретних фізичних осіб, що вже розслідує Міжнародний кримінальний суд (МКС), не менш важливо притягнути саму державу — росію, до відшкодування матеріальної шкоди Україні й її громадянам.
Вебсайт Just Security, який зосереджується на законодавстві та політиці національної безпеки США, вважає, що на цей період російсько-української війни репарації є малоймовірними. Варіанти такого відшкодування, на думку експертів сайту, залежатимуть від подальшого ходу війни та сили переговорних позицій обох сторін, якщо такі перемовини все ж відбудуться.
Іншим шляхом відшкодування може бути багатостороння комісія або механізм для управління процесом відшкодування, наприклад, Компенсаційна комісія Організації Об’єднаних Націй, яка була створена для визначення та виплати репарацій після вторгнення Іраку в Кувейт у 1990 році та війни в Перській затоці на початку 1991 року.
Утім електронне видання згадує про право вето росії як постійного члена Ради Безпеки ООН й пропонує міжнародній спільноті «створити комісію з репарацій за допомогою інших засобів, чи то в рамках компетенції Генеральної Асамблеї ООН, чи багатосторонньої угоди, за відсутності згоди росії». (Вебсайт Just Security).
Майбутнє відшкодування матеріальних збитків, завданих країною-мародером, зокрема крадіжка металопрокату з порту Маріуполя, насамперед залежатиме від успіхів наших Збройних Сил на фронтах Великої визвольної війни українського народу та від боротьби на дипломатичному напрямку.
Виплата військової контрибуції — поширена практика з довгою історією
- Перша та Друга Пунічні війни (264 — 241 рр. до н. е та 149 — 146 рр. до н. е.) між Римом та Карфагеном за панування над Західним Середземномор’ям. Карфаген, що програв цю війну римлянам, втратив Іспанію, всі свої острівні володіння в Середземному морі, передав їм майже весь флот, зобов’язався виплатити упродовж п’ятдесяти років величезну контрибуцію і не вести воєн без згоди римського сенату. Рим став гегемоном Західного Середземномор’я, а Карфаген втратив значення великої держави.
- Наполеонівські війни (1799 р. — 1815 р.) Після серії воєн, проведених антифранцузькими коаліціями у період Консульства й імперії Наполеона, Франції було наказано виплатити 700 мільйонів франків контрибуції, а її кордони були зменшені до тих, що існували на 1 січня 1790 року.
- Франко-прусська війна (1870 р. — 1871 р.) Після поразки Франція за Франкфуртським договором сплатила Німеччині мільярди франків у вигляді військової контрибуції та передала їй більшу частину Ельзасу та Лотарингії.
- Перша китайсько-японська війна (1894 р. — 1895 р.) За Сімоносекським договором Китай, що програв війну, визнав повну незалежність Кореї і передав Японії Ляодунський півострів, Тайвань та острови Пенху. Крім того, Китай повинен був виплатити Японії 200 мільйонів таелів (8 млн кг) срібла як військову репарацію.
- Російсько-японська війна (1904 р. — 1905 р.) за контроль над Маньчжурією і Кореєю, в якій росія зазнала нищівної поразки й поступилася Японії південною частиною острова Сахалін, своїми орендними правами на Ляодунський півострів і Південно-Маньчжурську залізницю, що з’єднувала Порт-Артур із Китайсько-Східною залізницею. Поразка у війні послабила позиції Росії на міжнародній арені, стала однією із причин революції 1905 року.
- Друга світова війна (1939 р. — 1945 р.) Під час Другої світової війни Німеччина вилучала усе цінне з окупованих країн, використовувала ресурси поневолених країн та окупованих територій, примусову працю. Згідно з Потсдамською конференцією Німеччина повинна була виплатити союзникам 23 мільярди доларів США. (Вікіпедія).
