Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Сьогодні місто Ладижин на Вінниччині у жалобі – ховають молодого хлопця, про загибель якого громада дізналася ще два місяці тому.
Відверто кажучи, я був шокований, коли наприкінці березня мені зателефонував родич і розповів, що загинув брат його дружини, 24-річний Олександр Мосендз. Та не меншим був шок, коли довелося дізнатися, що ховають хлопчину тільки зараз, 27 травня…
– Обстріл їхньої колони був настільки потужним, що хлопців накрило великим шаром землі, – пояснює Андрій Шпак, чоловік сестри загиблого захисника. – Ось і вийшло, що пролежали вони в полі більше ніж два місяці – тільки зараз знайшли…
Сашко Мосендз народився 13 березня 1998 року. Ріс у Ладижині. Закінчив школу та Вінницький національний аграрний університет. Одразу після цього пішов боронити Україну у складі окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
З 2019 року Олександр служив за контрактом. Кілька ротацій провів на Сході, набувши бойового досвіду. Від початку широкомасштабного вторгнення орди воював на південному напрямку. Загинув захисник 21 березня між селами Оленівка та Новомиколаївка внаслідок обстрілу колони.
Містяни утворили коридор шани на останньому шляху загиблого солдата. Ладижинці вишикувалися обабіч вулиці Будівельників від міської лікарні й до площі Фонтанів у центрі міста.
Траурна церемонія прощання з загиблим відбулася на центральній площі Ладижина. Рідні та близькі, побратими, ветерани, волонтери та містяни проводжали 24-річного захисника, який віддав своє молоде життя за волю та незалежність України, до місця його останнього спочинку. З військовими почестями солдата Олександра Мосендза поховали на Алеї Слави міського кладовища міста Ладижина.
