У росії продовжують брехати про те, що Кримський півострів вдалося загарбати в України й окупувати «без жодного пострілу», тому що ніхто не чинив активного спротиву. Насправді опір…
Українські історики та інтелектуали започаткували цикл зустрічей, присвячених міжвоєнній історії України. Фахівці Відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН ділитимуться своїми відкриттями та напрацюваннями з цієї теми з усіма охочими.
Перший семінар «Спотворений світ комуносоціалізму і його метастази в сучасне суспільство» провів засновник наукової школи дослідження історії міжвоєнного періоду в Україні Станіслав Кульчицький.
Професор, доктор історичних наук, головний науковий співробітник розповів про основні дослідницькі інтереси та наукові видання, підготовлені ним та фахівцями Відділу. Ці роботи стосуються відносин влади і суспільства, повсякденного життя різних верств українського суспільства, теорії й практики комуністичного будівництва, методологічних аспектів дослідження сталінізму. У фокусі тематичних пріоритетів співробітників – «воєнний комунізм», неп, голод 1921–1923 рр., сталінська «революція згори», колективізація, індустріалізація, Голодомор, репресивна політика більшовицького режиму, Великий Терор тощо.
У своєму виступі Станіслав Кульчицький більш детально зупинився на зародженні тоталітарної системи ленінізму та сталінізму як тоталітаризму лівого типу в СРСР. На відміну від фашизму і нацизму (як тоталітаризму правого типу), які височіли над суспільством, комуносоціалізм входив в його товщу усіма своїми установами – державними, партійними, громадськими та чекістськими, змінюючи саму природу людини.
Доповідач дійшов висновку, що російське суспільство не змінилося після саморозпаду комуносоціалізму, а тому в сучасній росії відродився тоталітарний лад. Її панівні кола, хто б їх не очолював, оперують одночасно радянською і дорадянською ідеологіями.
– Побудова влади, яку створив Ленін, а потім розвивали наступні генеральні секретарі комуністичної партії СРСР, виявилась надзвичайно ефективною і за десятиліття зробила негативний відбір суспільства. Якість суспільства погіршувалась, адже найбільш активні громадяни, які чинили опір, або знищувались, або депортувались, або перевиховувались. Більшість ж мешканців Союзу опору не чинила, полюбляла той патерналізм, який влада завжди проявляла до основної маси суспільства. Цей негативний відбір суспільства та патерналізм залишились і після того, як СРСР зник, – зауважив професор.
Також Станіслав Кульчицький зауважив, що не варто чекати на смерть путіна, а шлях до збереження України як суверенної держави – у побудові міцної армії та вступі в НАТО та ЄС.
– Зараз всі чекають на смерть Путіна. Але це не має жодного значення – буде він чи ні. Порівнюють Путіна з Гітлером, а наявний в росії лад із фашизм. Це теж неправильно. Тому що Гітлер створив націонал-соціалізм. А путін нічого не створив абсолютно. Путін – це людина, на яку пальцем вказав Єльцин, а до того він носив портфель за Собчаком та робив різні оборудки в Пітері. Він має деякі здібності, але його не можна порівнювати з людьми, які дійсно творили історію. Думаю, що для нас зараз є чи не вирішальна доба. Ясна річ, ми переможемо в цій війні. Але якщо росія залишиться такою великою силою, нам доведеться ще раз колись із нею воювати. Тому треба мати потужну велику армію, треба вступати до НАТО та ЄС, а також викохувати демократію, яка у нас завжди піддавалась великій небезпеці. Нас очікує перемога, бо втратити власну історію та територію ми не маємо права. Третього ж не дано.
Своєю чергою модератор зустрічі Лариса Якубова, завідувач Відділу, звернула увагу на необхідності об’єднання зусиль українських істориків та інтелектуалів, аби донести всьому світові думку про те, що знищити пострадянський лад, у якому перебуває сучасна росія, за допомогою лише санкцій неможливо.
– За кожним явищем, яке стосується радянського суспільства чи пострадянської росії, стоїть абсолютно спотворена реальність, яка не є тим, чим би мала бути, коли ми прикладаємо до неї методологічні зразки західного світу. Сьогодні росія перебуває в процесі чергової мутації, що загрожує всьому світу. Це змушує нас серйозно думати над тим, як знайти мову, що допоможе донести західному світу ту просту ідею, що чекати, коли стабілізується путінський лад у природний спосіб, абсолютно безпідставно. Чекати, що щось природним чином урівноважиться в Україні та вона виборсається сама, це самовбивчо і для решти світу також. Що конструкція, створена Леніним, надзвичайно в’їдлива, токсична і самовідтворювана та незнищенна методами лише санкцій і в правовому полі. Це надзвичайно токсична система, яка функціонує як антисвіт, і спілкуватись з ним нормативною лексикою права і добросусідських економічних стосунків означає повсякчас її живити з тим, щоб вона відроджувалась, знову знищуючи все живе і притомне навколо себе, – підсумувала Лариса Якубова.
