Її слова — як рефрен, що лунає в багатьох куточках України. У Сумах, Львові, Запоріжжі, Женеві. Так, навіть у нейтральній…
У підрозділах територіальної оборони Одещини, які нині проходять активну фазу бойової підготовки, велику роль у навчальному процесі відігрівають молодші командири. Саме від сержантів багато в чому залежить, як вчорашні студенти, підприємці, будівельники, державні службовці зможуть успішно опанувати практичні навички військової справи. Тому не випадково, що на ці відповідальні посади призначають людей з чималим військовим досвідом і вмінням налагоджувати нормальні взаємини всередині військового колективу.
Один з них — головний сержант роти Сергій. Він має за плечима досвід строкової служби у внутрішніх військах, а також тривалий час працював у силових структурах, охороняючи представників бізнесу, політики та громадських діячів.
Згодом підписав контракт із ЗСУ і пройшов шлях від звичайного солдата до заступника командира взводу. Виконував дуже відповідальні завдання на об’єктах державного значення, а також із супроводження й охорони людей. Після служби йому запропонували роботу, пов’язану з організацією безпеки й він знов продовжив вдосконалювати свої навички, в тому числі як керівника силового підрозділу.
З початком широкомасштабного вторгнення російських загарбників в Україну Сергій без вагань пішов до війська, захищати країну від нелюдів. В той напружений час у місті, де він жив і працював, почав формуватися батальйон територіальної оборони. Він погодився і очолив сержантський склад роти.
Нині в підрозділі дуже гаряча пора — повним ходом йде підготовка військовослужбовців. Тому Сергій з ранку до вечора займається з особовим складом на полігоні.
— Люди в нас служать дуже вмотивовані, всі добровільно пішли до армії і рвуться в бій, — розповідає головний сержант. — Але більшість з них не мають належної військової підготовки. Тому намагаюся навчити їх усіх азів військової справи, починаючи з володіння зброєю і навичок тактичної медицини й закінчуючи специфічними питаннями тактики дій у складі малих мобільних груп, поводження з вибухівками, розмінування, маскування, вміння окопуватися та інших необхідних на війні речей. Від цього буде залежати не тільки їхній рівень підготовки, а головне — можливість зберегти собі життя на полі бою й виконати визначене бойове завдання, — підкреслив Сергій.
