ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Вчитайтесь у «Заповіт» Тараса: Немає гріха у знищенні окупанта. Бо немає Бога там, де існує рабство

Публікації
Прочитаєте за: 6 хв. 22 Травня 2022, 17:43

У річницю перепоховання Тараса Шевченка кореспонденти АрміяInform знайшли місце, про яке, імовірно, говорить поет у своєму програмному посланні до вільних і нескорених нащадків. Це околиці села Варварівка, що між Дніпром та Запоріжжям.

Прочитані у сьогоденні рядки «Заповіту» доводять – душа волелюбного Тараса і досі серед нас на землі. Крізь час Великий Кобзар допомагає нам бити на фронті споконвічного ворога і втілити прагнення поколінь українців до свободи у новому і великому родинному домі. Послухайте його слова, написані майже 180 років тому:

10 березня 1861 року Тарас Григорович Шевченко помер на чужині, а 22 травня цього ж року відбулось його перепоховання на Батьківщині – на Чернечій горі поблизу Канева. Так вирішили рідні та друзі славетного українського художника і поета.

Проте, деякі дослідники життєвого шляху та творчості Тараса Шевченка стверджують, що у своєму «Заповіті» він говорив не про рідну Черкащину, а про мальовничі кручі, що височіють над Дніпровими порогами, каскад яких ревів від сучасного Дніпра до Запоріжжя. Дев’ять порогів – гранітних скель, які першою твердю на планеті піднялися над розпеченою лавою близько 3 млрд років тому, нині затоплені водами Дніпровського водосховища, що утворилося після будівництва ДніпроГЕСу.

Автор також схиляється до думки, що саме на кургані на околицях села Варварівка Синельниківського району Дніпропетровської області й заповідав себе поховати Тарас Шевченко у творі-маніфесті, рядки якого надихали покоління українців на боротьбу за свою свободу, землю і національну ідентичність.

У ці дні, стоячи на кручах села Микільське-на-Дніпрі, які Тарас хотів бачити з лівого берега Дніпра, усвідомлюєш, що він і досі серед нас. Допомагає нам втілити мрію і місію українського народу – назавжди позбутися імперських окупантів та розбудувати власну незалежну й успішну державу.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як відомо, могилами  в Україні називали кургани, велика кількість яких була насипана на місцях стародавніх поховань у степах Придніпров’я. Найвідоміший з яких – скіфський курган Товста Могила, де археологами була знайдена знаменита золота пектораль.

Декілька таких могил-курганів височіли поблизу найбільшого і найнебезпечнішого для судноплавства порога Ненаситець. Цей поріг перетинав старе русло Дніпра між сучасними селами Микільське-на-Дніпрі з правого берега, і селом Василівка-на-Дніпрі  – з лівого.

Цей поріг ще називали Ревучим. Розбиваючи своїми скелями стрімкий потік Дніпра, гучне ревіння його водоспадів було чутно за десять кілометрів, а у тиху погоду – і за двадцять. За даними дослідників, довжина порогу дорівнювала 870 м, а висота падіння води у різних місцях сягала від 4,75 до 5,2 метра.

Він також мав назву Розбійник, а козаки з повагою іменували Дідом.

Як розповідає місцева жителька, дослідник життя і творчості Тараса Шевченка, громадський діяч Світлана Кульбашна, Тарас Шевченко народився рабом у першому поколінні та належав поміщику Енгельгардту. Його батьки були народжені вільними, але згодом були закріпачені й втратили свободу. Його дід Іван був козаком і у молоді роки брав участь у гайдамацькому повстанні на Придніпров’ї – Коліївщині. Дід був письменним і багато розповідав малому Тарасові про Запорожців та життя на Січі. Усвідомлення цінності втраченої свободи та несприйняття рабства гірко засмучували майбутнього класика з дитинства, що стало наріжним каменем його творчості.

«Коли Тарас Шевченко був студентом петербурзької Академії мистецтв, проходити художню практику він повернувся в Україну – до місць козацької слави, про які йому розповідав дід. Достеменно відомо, що він у 1843 році відвідав пороги Дніпра, зокрема й Дід-поріг, або, за іншою назвою – Ревучий. У цьому ж місці познайомився з археологічною експедицією, яка вела розкопки на одному з навколишніх курганів», – розповідає Світлана Кульбашна.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу… отоді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися… а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Сьогодні споконвічний ворог знову на українській землі – на північ, схід і південь від цих мальовничих місць точаться криваві бої. Залежно від напрямку, відстань до лінії фронту становить від 80 до 150 кілометрів. За лінією фронту – жахи окупації: смерть, насилля, голод, безправ’я і рабство.

Загарбники руйнують і грабують домівки українців, свідомо нищать промисловість і сільське господарство, отруюють воду, вивозять їжу, створюють концтабори, примусово депортують українців на чужину, по-звірячому знущаються і розстрілюють мирних людей цілими родинами та евакуаційними колонами… Розстрілювали вони і пам’ятник Тарасові.

Але крізь час він досі разом із нами. Не на небесах – він тут, на землі, пліч-о-пліч з нами. Як і обіцяв, не покинув ні лани, ні гори. Оберігає, надихає і допомагає у святій справі захисту найціннішого для українців – свободи.

Це сивочубий Тарас Григорович темними українськими ночами тихо ріже горла ворогам. І заспокоює нас своєю мудрістю: «Немає гріха у знищенні окупанта. Бо немає Бога там, де існує рабство».

Кайданів на руках українців вже немає, наші руки впевнено тримають зброю і кров ворожа ріками тече в наше море. І так буде до самої перемоги.

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Світлана Кульбашна теж впевнена, що душа Шевченка досі поміж нас. Згадує, як у цьогорічний День народження Кобзаря вийшла у ранкову зорю на берег, прочитала кручам «Заповіту», подарувала листок з рукописом Дніпру і звернулася до Тараса з проханням подати усім нам добру звістку.

Тарас Григорович у той же день відповів через Інтернет. Новинами з сусідньої країни:

Сенат Польщі 9 березня ухвалив резолюцію, в якій закликає країни Європейського Союзу підтримати прискорений процес вступу України до ЄС, повідомило PolskieRadio24.

Резолюцію схвалили одноголосно – 93 сенатори проголосували «за».

«Українське суспільство поза всяким сумнівом довело, що готове бути частиною об’єднаної Європи і готове кров’ю платити за відданість європейським цінностям. Українські воїни, захищаючи кордони своєї країни, захищають всю Європу», – йдеться у документі.

Тарасе Григоровичу, дякуємо за підтримку, ми не підведемо і виконаємо твій Заповіт. Ми обов’язково переможемо.

І душа Великого Кобзаря зможе полинути у край спокою.

До самого Бога – їм буде там про що поговорити.

Відео: Єгор Трошкін, Вадим Вейді

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
Володимир Зеленський: Підтверджено участь Португалії у коаліції F-16

Володимир Зеленський: Підтверджено участь Португалії у коаліції F-16

Сьогодні ще одна безпекова угода для України – з Португалією. Разом із Прем’єр-міністром Луїшем Монтенегру підписали двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Неподалік румунського кордону затримали октет ухилянтів і «диригента»

Неподалік румунського кордону затримали октет ухилянтів і «диригента»

В ході реалізації оперативної інформації неподалік кордону з Румунією прикордонники зупинили автомобіль, в якому слідувала група чоловіків. Водій вдався до втечі вглиб території України.

Після нічного полювання на рахунку нашого «Вампіра» дві машини та укриття окупантів

Після нічного полювання на рахунку нашого «Вампіра» дві машини та укриття окупантів

Нічна зміна операторів важкого бомбера підрозділу «Фенікс» бригади «Помста» Луганського прикордонного загону гарно відпрацювала по техніці та укриттям ворога.

Україна та Португалія підписали безпекову угоду

Україна та Португалія підписали безпекову угоду

У Лісабоні Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру підписали двосторонню Угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Число загиблих через удар по «Епіцентру» в Харкові зросло до 18-ти

Число загиблих через удар по «Епіцентру» в Харкові зросло до 18-ти

18 людей загинуло внаслідок удару окупаційними військами росії 25 травня «Епіцентру» в Харкові. Постраждало – 50 осіб.

Армія рф вдарила по Дніпропетровщині дронами і артою: пошкоджено 6 будинків

Армія рф вдарила по Дніпропетровщині дронами і артою: пошкоджено 6 будинків

російська армія атакувала Дніпропетровську область безпілотниками-камікадзе та артилерійськими снарядами. Зафіксовано пошкодження приватних будинків.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Командир відділення

від 55000 до 125000 грн

Слов'янськ

Батальйон спеціального призначення Донбас 18 Слов'янської бригади Національної гвардії України

Заступник командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення

від 27000 до 30000 грн

Запоріжжя

Військова частина А3130

Командир відділення обслуговування

від 20000 до 20000 грн

Васищеве

Військова частина 3075 НГУ

Офіцер інформаційно-аналітичної групи

Львів

Військова частина А2678

Кулеметник

від 20000 до 120000 грн

Кути

Військова частина А7126

Військовослужбовець, стрілець

від 20100 до 120100 грн

Київ, Київська область