Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
Російська збройна агресія проти України розпочалася 8 років тому з окупації Кримського півострова. Тоді під дулами автоматів було проведено псевдореферендум задля легітимації окупаційної влади. Після 24 лютого Крим став місцем, звідки рашисти наступали вже під час широкомасштабного вторгнення на Південь України.
Про роботу Кримської платформи, з якими проблемами наразі стикаються українці в тимчасово окупованому Криму, а також про документування воєнних злочинів рф кореспонденту АрміяInform розповіла керівник Служби забезпечення діяльності Кримської платформи в структурі Представництва Президента України в АР Крим Марія Томак.
— Розкажіть, будь ласка, у чому нині полягає робота Кримської платформи?
— Справа в тому, що Кримська платформа саме як дипломатична ініціатива має певний внутрішній розподіл повноважень. МЗС України займається зовнішнім треком — вони організовували саміт минулого року, працюють з міжнародними партнерами, залучають нові держави до співпраці.
А ми, як національний офіс Кримської платформи, займаємося внутрішніми питаннями. Ми працюємо над тим, щоб Крим був на порядку денному, допомагаємо в процесі підготовки законодавства з питань реінтеграції та деокупації Криму.
Наприклад, у нас є робоча група за освітнім напрямком — її робота полягає в тому, щоб молодь із Криму мала доступ до національної освіти та працевлаштування на материковій частині України.
Ми постійно підтримуємо контакти з людьми, які мешкають в Криму, аби знати їхні потреби. Багато молодих українців у Криму хоче звідти виїхати. Це, насамперед, пов’язано з «російським призовом», українці не бажають у перспективі ставати солдатами російської федерації та не хочуть брати участь у війні проти власної країни. До речі, разом із Офісом Генпрокурора розроблено інструкцію, як уникнути призову або виїхати з Криму.
Наразі існує велика проблема з документами. Ті люди, які не встигли або з інших причин не отримали паспорти України для виїзду за кордон, мають так звані російські документи, які не визнаються взагалі ніде.
Другий важливий напрямок роботи — моніторинг ситуації в Криму. Робимо англомовні дайджести, розповідаємо світовій спільноті про реальний стан справ на окупованому рф українському півострові.
— Як здійснюються комунікація з мешканцями Криму?
— Комунікація є різною, зокрема існує чат-бот у Telegram, використовуємо Skype . Продумуємо варіанти, аби це було безпечно для них за умов окупації.
Саме наше представництво має два офіси в Херсоні і Києві. У Херсоні, на жаль, офіс фактично знищили російські окупанти. На щастя, встигли вивезти звідти документи. У Києві нещодавно відновили роботу.
— Ви також документуєте російські військові злочини. На якому етапі робота наразі?
— Намагаємося фіксувати ті воєнні злочини, які здійснюють окупанти в контексті російської широкомасштабної збройної агресії. Це, зокрема, незаконний призов громадян до лав російського війська, «використання» цих людей у війні на материковій частині Україні, політичне переслідування на кшталт висловлення незгоди з протиправними діями кремля.
Ідентифікуємо та документуємо всі факти воєнних злочинів разом із правоохоронними органами та за участю неурядового сектору. Задля цього створено кілька ініціатив — одна з них «Україна. П’ята ранку / Ukraine 5 AM Coalition».
Далі Офіс Генпрокурора з іншими партнерами збирають докази для Міжнародного Кримінального Суду, Міжнародного Суду ООН чи Європейського Суду з прав людини.
— Як, на вашу думку, змінилися суспільні настрої в Криму з початком широкомасштабної агресії рф?
— Це питання складне, адже немає точних даних соцопитувань. Наразі об’єктивно це нереально. Звісно, якісь сигнали, що ж там насправді відбувається, ловимо.
Є інформація від місцевих або з відкритих джерел. Насамперед інформація, пов’язана з економічною ситуацією: черги за цукром, немає базових товарів, зростання цін тощо. Російська окупаційна влада вже намагається регулювати ціни в ручному режимі. Звісно, тема широкомасштабної російської агресії проти України. Настрої, звичайно, тривожні.
Крим використовується як плацдарм для агресії проти України. Через його територію перекидається військова техніка, озброєння та жива сила. Туди в лікарні везуть поранених та тіла загиблих окупантів.
Лікарні вщерть заповнені, тому в цивільних осіб у Криму немає доступу до них, особливо на півночі півострова.
Російська окупаційна влада свідомо підігріває образ начебто «нацистської України». Без сумніву, перемогою в російсько-українській війні буде деокупація Криму та неспроможність росії до подальшої агресії. Над цим треба працювати.
